Михайло Петрович Старицький

Михайло Петрович Старидький (1840—1904) в історію української культури ввійшов як поет, перекладач, драматург, прозаїк, визначний театральний і громадський діяч другої половини XIX століття. Серед художньої спадщини Старицького значне місце — за обсягом і кількістю — займає його проза, що складається…

XCVII

Вечір пролетів у домі деражнянського батюшки на крилах радості. Примирившись з бажанням своєї дочкц, старі заходилися обмірковувати питання з практичного боку. Вирішено було, що матушка з Олесею, хутенько зібравшись, вирядяться у Новоселиці, де в матушки рідна сестра була одружена з…

XCІV

Кармелюк почав спускатися. Природна сила і вправи протягом місяця давали певність його рухам, але що далі він посувався, то спуск ставав небезпечніший: стаючи довшим, маятник, диском якого був сам Кармелюк, збільшував свої розмахи під натиском вітру; а вітер змінював площину…

ХСІ

Як тільки хлопцева мати пішла на базар, він зараз же розбудив поповича й пішли вони вдвох, діставши з горища комори свою зброю. Лук у хлопця був примітивний — обрубок шелюги, натягнений простою вірьовкою, а очеретяні стріли мали голівки з затверділої…

LXXXIX

Завдяки невичерпній темі розмови, Розалія могла зібрати всі новини про теперішнє становище Кармелюка й про нові заходи проти його ватаги, про суд, який має бути, й страшну кару. З розпитувань і розмов з’ясувалося, що шельма прикинувся був умирущим від перелому…

LXXXII

Справді, двері в коридорі грюкнули 1 в нього зайшли два конвойні солдати, несучи на довгій палиці великий дерев’яний цебер, повен якоїсь гарячої страви, від якої підіймалася пара і несла духом капусти. За ними йшов з ключами помічник наглядача. Він одчинив…

LXXXV

Арештанти посідали вздовж дороги, ждучи наказа рушати в Ярмолинці. Тим часом вістка про те, що в передмісті стоїть велика партія, розійшлася на базарі; зразу ж на шляху показалися перекупки з кошиками булок, пирогів, смаженої риби, холодцю з свинячих ніг та…

LXXXII

Поринувши в свої страшні думи, Уляпа й не помітила, як до неї підійшов один з молодих гайдамаків. Пані отаманшо,— промовив він,—- прийшов якийсь дід до твоєї милості, каже, що треба йому негайно побачити тебе. — Де ж він? — Та…

LXXIX

Зрада! — грізно скрикнув Кармелюк і вхопив красуню за руки, але при першому погляді на її обличчя він зрозумів, що Розалія не винна ні в чому. Вона була бліда як смерть, очі її з жахом дивилися на Кармелюка. — Що…

LXXVI

— Та невже ж ніхто не чув крику, шуму? — Ніхто. Дворецький і лакеї присягаються, що не чули нічого. Розбійник пробрався, як видно, через сад. — А собаки? — От у тім-то й річ, що собак знайшли вранці дохлих… Мабуть,…

LXXIV

— О серце моє,—- усміхнулася вже милостиво Розалія.— Моя вигадка — це жарт, про неї Кармелюк нічого й не знає, але щоб тебе заспокоїти, я навіть можу пообіцяти облишити її. — Тисячу разів дякую тобі, моя найпишніша квітко! — І…

LXXI

Коли перший жах і заціпенілість від одержаного листа минули, суддя негайно послав гінців до городничого, до начальника інвалідної команди, до наглядача тюрми й навіть до пана пробоща 51, щоб усі негайно зібралися до нього на раду в надзвичайній потребі. Сам…

LXIX

— Навіщо ж пан… Я й так… з дорогою душею… Будь-яке панове бажання! — запротестувала була Фрося, але гроші сховала в кишеньку свого фартуха.— Хай тільки пан скаже слово… — Гм… гм…— відкашлювався * Янчевський…— Ну, постарайся ж… Я знаю:…

LXVI

Минуло два дні. Рудковський зараз же після ради прихопив з собою кількох хлопів і достатню кількість нагаїв і полетів розізнавати, де може переховуватися Кармелюк.. А Агата та Алоїз старанно заходилися розробляти другу частину плану, для чого їм треба було ховатися…

LXIII

Уляна сиділа тут же й чула суперечку отамана з Дмитром, і хоч вона в душі погоджувалася з солдатом, але, не бажаючи наражати проти себе Кармелюка, не схотіла висловитися. — А що, думаєш, не визволить він Явтуха з неволі? з усмішкою…