1. Архив Маркса и Знгельса / Под. ред. В. Адоратского.— М., 1935.— Т. 4.— 276 с. 2. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. 3. Ленін В. І. Ще раз про профспілки, про поточний момент і про помилки тт. Троцького і Бухаріна…

У вітчизняному і зарубіжному мовознавстві намітилися два підходи до вивчення фразеологічного фонду мови: 1) дослідження ФО у межах утворюваної ними підсистеми і 2) «з’ясування співвідношення фразем і одиниць різних рівнів мовної структури. Ця робота будувалася на врахуванні обох названих точок…

Семантична структура ПФО формується у процесі фразеологізації речення, де найважливішим моментом, на наш погляд, є складні пе- перетворення в галузі граматичної семантики предикативних конструкцій, і, насамперед, трансформації її основних смислових компонентів — предикативності і модальності, за допомогою яких відбувається співвіднесеність…

За структурою ПФО співвідносяться з елементарними (двоскладними й односкладними) реченнями*, хоч, на відміну від синтаксичних предикативних конструкцій, їх компоненти не вступають між собою в семантико-синтаксичні відношення. У зв’язку з цим ПФО не підлягають семантико-синтаксичному членуванню [19; 36; 174]. Члени *…

Взаємодія синтаксичного рівня з фразеологічним служить не лише важливим засобом увиразнення комунікативної експресії мовної системи, а й стимулом її активних еволюційних процесів, внаслідок чого утворюються предикативні фраземи (ПФО) або стійкі фрази типу 89 діло майстра боїться — «про умільця, про…

Стійкі словосполучення фразеологічного і нефразеологічного характеру об’єднуються багатьма дослідниками [78, с. 9; 173, с. 85— 87] в один клас на основі їх лексико-граматичної нерозкладності. Пор.: 1) гостре око — «спостережливий», «той, хто критично сприймає», довгий карбованець — «великий заробіток»; зводити…

У сучасній українській мові фраземи, співвідносні із словосполученнями, побудовані, як правило, за такими граматичними моделями: 1. Субстантивні фраземи, в яких формально-граматичним центром виступає іменник: а) прикметник + іменник: філософський камінь, оливкова (оливна) гілка, вузьке місце, перші кроки, золоте дно, кропив’яне…

Взаємодія фразеологічних і синтаксичних одиниць зумовлюється їх генетичними, структурно-семантичними і функціональними відношеннями [10, с. 37]. Внаслідок різного вияву цих відношень усі словосполучення української мови поділяються за ступенем структурно- семантичної цілісності на три основні групи: 1) стійкі словосполучення з неподільною семантичною…

До інтер’єктивних належать фраземи, які виражають різноманітні почуття. На відміну від інших ФО, вони не можуть виконувати номінативної функції; основу їх смислової структури становлять немотивовані конотативні семи (хай йому грець! хай йому цур! цур (же) йому! що й казати! що…

До адвербіальних належать фраземи кількісно- або якісно-обставинної семантики, які характеризуються повною відсутністю морфологічних парадигм і виконують у реченні функції обставин. Наприклад: 1) 3 діда-прадіда переповідали, що наш прадід Лука Сріблянчук з самим Олексою Довбущуком ходив розбивати панські комори (Ф.); 2)…

Складні міжрівневі взаємовпливи відбуваються у процесі становлення і функціонування ад’єктивних фразем. Неврахування такої взаємодії або недооцінка її ролі у визначенні семантико-граматичної природи ад’єктивних фразем приводить до помилкових уявлень про сутність ФО цього семантико-граматичного розряду, коли ад’єктивними вважаються всі стійкі словосполучення,…

Дієслівними називаються фраземи з узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об’єктивованою в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу [49, с. 26—28]. У реченні дієслівні фраземи виконують синтаксичну функцію присудка. Наприклад: 1) Чоловіча частина курсу тепер уже остаточно махнула на нього…

Субстантивними називаються фраземи з узагальнено-предметною семантикою, об’єктивованою в граматичних категоріях роду, числа й відмінка. У реченні субстантивні фраземи виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка. Пор.: 1) — Правильно, не гай часу, поки біля тебе битий вовк,…

Фраземи, пов’язуючись у мовленні із словами різноманітними синтагматичними зв’язками, відзначаються як схожим із ними, так і специфічним формотворенням. Однак певний час у фразеології панувала думка, що фраземи, будучи семантично і граматично «законсервованими» структурами, взагалі не характеризуються особливими формотворчими властивостями. Таке…

Між’ярусна взаємодія слів і ФО пояснюється не лише їх близькими семантичними і функціональними властивостями, а й здатністю вступати в семантико-словотвірні відношення, які виражають внутрішній, власне мовний взаємозв’язок елементів двох суміжних рівнів мовної системи. Внаслідок постійної взаємодії лексичної і фразеологічної підсистем…