Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії - Літературне Місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Запитання. Як утворити прикметники від таких іменників – власних назв, як Комсомольськ-на-Амурі, Ростов-на-Дону? Як від них утворити назви жителів? Відповідь. В «Українському правописі» подаються форми комсомольський-на-Амурі, ростовський-на-Дону, франкфуртський-на-Майні – похідні прикметники від географічних назв Комсомольськ-на-Амурі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні (с. 137). Проте…
Запитання. Чому ми пишемо разом західноєвропейська країна, але через дефіс Західно-Казахстанська область? Адже обидві ці прикметникові форми утворилися від географічних назв, що складаються з прикметника та іменника: Західна Європа, Західний Казахстан. Відповідь. Словосполучення західноєвропейська країна – не власна географічна назва,…
Справді, в «Українському правописі» видання 1960 р. відповідно до тогочасних нормативів було зафіксоване написання цих назв через дефіс. Але 31 серпня 1964 р. Президія Верховної Ради Узбецької РСР у своїй постанові схвалила пропозицію Топонімічної комісії про написання назв окремих адміністративно-територіальних…
У сучасній мові є таке положення: якщо слово річка (або ріка) вживається з прикладкою – назвою річки, то здебільшого остання (назва видова) узгоджується зі словом річка, назвою родовою. Зокрема, таке узгодження обов’язкове, якщо назва річки – загальновідома: на річці Дніпрі,…
Прикладки, виражені іменниками, які означають назви міст, узгоджуються з пояснюваною родовою назвою в усіх відмінках, наприклад: у місті Одесі, під містом Ригою, до міста Дніпропетровська, у місті Алма-Аті, у місті Ашхабаді та ін. У географічній літературі, в офіційних документах і…
За нашим сучасним правописом, якщо назва міста являє собою іменник чоловічого роду, який закінчується на приголосний звук, то в родовому відмінку однини буде закінчення -а. Отже, коли йдеться про столицю Італії або столицю стародавньої Римської імперії, то в родовому відмінку…
Запитання. Іменники II відміни, що означають назви міст, у родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я). Тим часом районна газета вживає форму Нового Бугу. Чи правильно це? Відповідь. Справді, за сучасним правописом назви міст та інших пунктів у родовому відмінку…
Запитання. Як правильно писати: Симбірськ чи «Сімбірськ»? В останньому виданні «Російсько-українського словника» – Симбірськ, а в усіх інших словниках – «Сімбірськ». Відповідь. У «Російсько-українському словнику» (т. 3, К., «Наукова думка», 1968, с. 275) відновлена давня, ширше вживана форма написання назви…
Правил, які визначали б написання російською мовою українських географічних назв, у нашому правописі немає. Там наведені правила, що певною мірою (з них є багато винятків) нормують передавання українською мовою окремих звуків у російських географічних назвах. Це дає підстави зробити висновок…
Запитання. Як правильно писати назву села Мовчани на конверті, якщо лист пишеться за межі України? Як писати назву школи цього села на зошитах для російської мови? Відповідь. Українські географічні назви передають російською мовою, не перекладаючи їх. Наприклад, такі райони міста…
Написання українських географічних назв російською мовою, російських – українською мовою. Утворення форми родового відмінка однини. Узгодження родової і видової назв. Написання складних слів. Утворення прикметників від географічних назв, їх відмінювання. Узгодження родової і видової астрономічних назв.
Запитання. У російській літературі три письменники мають однакове прізвище: Олексій Костянтинович Толстой, Лев Миколайович Толстой і Олексій Миколайович Толстой. Як утворити прикметник від прізвища Толстой, коли треба підкреслити, що йдеться саме про Л. М. Толстого? Відповідь. Складні прикметники, утворені від…
Запитання. Де має стояти наголос у власному імені Марко? «Словник власних імен» (вид. 4, К., «Наукова думка», 1972), «Словник наголосів» М. І. Погрібного, (К., «Радянська школа», 1959), російсько-українські словники (К., Вид-во АН УРСР, 1955 і К., Вид-во АН УРСР, 1962),…
Галина і Ганна з походження імена різні. Перше прийшло до нас із давньогрецької мови, де означало «спокій», «безтурботність», друге запозичене з давньоєврейської мови, де мало значення «грація». Це імена офіційні, тобто такі, що фіксуються в документах. Але в розмовній мові…
Чоловіче ім’я Богдан (і відповідне жіноче – Богдана) належить до слов’янських імен. Воно в свій час було запозичене із старослов’янської мови, де з’явилося як калька з грецького імені Theodotos (сучасне Федот, Феодот), що означало «даний богами» (див.: Н. А. Петровский….