4.3.2. ОРФОГРАФІЧНА МІЖМОВНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ

Протягом останнього часу в мовах народів світу (чи, принаймні, в тих мовах, що розповсюджені в межах європейського ареалу) проглядається тенденція до уніфікації написання власних назв, екзотизмів та інтернаціональних елементів, що походять від сучасних мов всупереч орфографічним та орфоепічним традиціям мов-реципієнтів….

4.3.1.2. ФОНЕТИЧНИЙ ПРИНЦИП

Фонетичний принцип написання є повною протилежністю етимологічному принципові. Полягає він у повному пристосуванні іншомовного слова до мови-реципієнта та ігноруванні його оригінального написання. Фонетичний принцип написання зустрічається при різниці в системах письма мови-продуцента та мови-реципієнта. Особливого розповсюдження фонетичний принцип написання набув…

4.3.1.1. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП

Етимологічний принцип написання включає в себе два аспекти — збереження історичного написання та орфографічна трансплантація. Стосовно інтернаціональних елементів етимологічний принцип написання полягає насамперед у збереженні оригінального написання як інтернаціональних елементів та неінтернаціо- нальних запозичень греко-латинського походження, так і запозичень з…

4.3.1. ПРИНЦИПИ ГРАФІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ НОВИХ ТЕРМІНІВ

Насамперед графічне оформлення стосується інтернаціональних елементів, які засвоюються тією чи іншою мовою. Бо терміни, що складаються з елементів рідної мови, природним чином однозначно підпорядковуються правилам правопису рідної мови. Інша річ — засвоєні іншомовні елементи, для котрих досить часто робляться різні…

4.3. ГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ЗОВНІШНЬОЇ ФОРМИ

Графічний аспект зовнішньої форми термінів полягає в зовнішньому графічному оформленні цих терміні5′ тобто в принципі їх написання. Принцип написання та правопису термінів залежить, в свою чергу, від таких чинників, як принцип та характер системи письма, якою користується та чЯ інша…

4.2.3.5. СПІВВІДНОШЕННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО

Виходячи з визначення понять «інтернаціоналізм» та «пуризм», виникає питання про кальку та інші види квазіін- тернаціоналізмів, що мають спільну лише внутрішню форму при різниці у зовнішній. Хоча питання про те, чого більше в квазіін- тернаціоналізмах — інтернаціонального чи національного,— так…

4.2.3.4. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ ТА АРЕАЛЬНА ЛЕКСИКА

Як відомо, інтернаціоналізми бувають міжнародними та регіональними. Перші зустрічаються в багатьох мовах, незалежно від ареалу їхнього розповсюдження та історичних умов формування літературної норми для тієї чи іншої мови. До цієї Групи належать новітні запозичення, переважно у науково-технічній термінології, а також…

4.2.3.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ

У Європі поступово сформувалася мова науки й теорії, в основу якої лягла латина. Греко-латинські корені їїє сприймаються носіями європейських мов як чужі, чого не можна сказати про запозичення зі східних мов [Ehlich 1989, с. 139]. З іншого боку, інтернаціоналізми —…

4.2.3.2. ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМУ

Питання про інтернаціональне та національне у термінотворчому процесі пов’язане насамперед з проблемою встановлення критеріїв, які визначають поняття інтернаціонального та відрізняють інтернаціональні слова від звичайних наївсь нальних запозичень. Бо часто виникає плутанина між справжні- ми інтернаціоналізмами та простими запозиченнями з тієї…

4.2.3.1. МОВНІ ПАРАЛЕЛІ ТА ПРОБЛЕМА «ФАЛЬШИВИХ ДРУЗІВ ПЕРЕКЛАДАЧА»

Як відомо, під мовними паралелями розуміють присутність спільних елементів (зокрема, лексичних) у двох не обов’язково споріднених мовах. Такі мовні паралелі можуть бути випадковими та закономірними. Випадкові лексичні паралелі можуть бути викликані випадковим співзвуччям слів з двох не обов’язково споріднених мов…

4.2.3. ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНЕ ТА НАЦІОНАЛЬНЕ В ТЕРМІНОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ

Нема таких мов, які б розвивалися в абсолютній ізоляції. Будь-яка мова обов’язково зазнає іншомовного впливу або навіть впливає на інші мови [Skuji^a 1994, с. 255]. З іншого боку, термінологічне планування може мати ознаки як інтернаціоналізації, так і «націоналізації» [Drozd, Roudny’…

4.2.2.3. ЕТИМОЛОГІЧНА ПАРОНІМІЯ

Інколи одне й те ж слово запозичується двічі але з різних мов. Виникають так звані етимологічні дублети! У такому разі, як правило, за ними закріплюються різні значення. Виникає так звана етимологічна паронімія. Роздвоєння, за словами Д. С Лотге, відбувається як…

4.2.2.2. ЗАПОЗИЧЕННЯ З СУЧАСНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ

Пізніше роль «латини» стали відігравати сучасні європейські мови — спочатку французька, а потім англійська мова. Відповідно, вони також стали служити джерелом поповнення інтернаціональної термінологічної лексики, поруч з латиною та грекою, тому значна кількість міжнародних термінів протягом останнього часу увійшла до…

4.2.2.1. ЗАПОЗИЧЕННЯ З КЛАСИЧНИХ МОВ

В різні епохи різні мови служили для поповнення наукової термінології. Якщо у середні віки та у перші століття нового часу в кожному культурно-історичному ареалі панувала своя «міжнародна» мова, то протягом останнього часу спостерігається більш-менш інтернаціональний характер розвитку як загальнонаукової, так…

4.2.2. ШЛЯХИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Як вже стверджувалося у попередніх розді’ лах, запозичення є одним зі способів термінотворення. Прогге запозичення не є однорідними за своєю природою. ЗапозичеЯ* слова можуть розрізнятися не лише тим, носить те чи інше запозичення інтернаціональний характер, чи воно є націонали ним….