У нинішніх дискусіях, що точаться навколо проблем функціонування української мови, помітне місце посідають питання нової редакції „Українського правопису”. І це не випадково. Значення стабільної орфографії для духовної культури – велетенське, адже вона забезпечує міцність норми (кодексу) літературної мови, сприяє освт…

1. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства їм. О. О. Потебні; Ін-т української мови – 4-те вид., випр й доп. – К.: Наук думка, 1993 – 240 с 2. Мацько Л.І., Сидоренко О.М Українська мова. Посібник для старшокласників і…

Переписати речення. На місці крапок вставити, де це потрібно, пропущені букви та апостроф. Виписати слова із сумнівними орфограмами. Звірити їх написання за словником. 1. До ШЗ..Н..Ї ноч.. не ст. хали в селі іон..ач., ро.. ваги, де і пісня, і жарт,…

Ущербність – тут* духовна бідність. Вибалок – невелика балка. Скарб – тут: духовні та культурні цінності, які створила людина. Дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує кому-небудь Митрополичий – прикметник до іменника митрополит. Митрополит – вище звання православних…

Швидкоплинність часу, духовна ущербність, викликана роздвоєнням моралі, примусове, а опісля й несвідоме зречеїшя національних традицій призвели до того, що підростаюче покоління залишилося без історичної пам’яті. На крутих’і довгих життєвих вибалках ми розтрусили безцінні скарби, що припали пилюкою років. І коли,…

Зразок диктанту, поданий нижче, дасть змогу закріпити здобуті знання з орфографії та пунктуації, певною мірою сприятиме виробленню автоматичних навичок правильного письма. Радимо скористатися такою послідовністю у навчанні: 1. Написати текст під диктування сторонньої особи. 2. Звірити написане з поданим у…

Диктант є однією з форм перевірки писемної грамотності, а тому його часто використовують як екзамен. Готуючись до диктанту, необхідно додержувати таких основних принципів’ 1. Систематично повторювати правила орфографії та пунктуації. 2. Закріплювати набуті навички за допомогою вправ, само диктантів, виявляти…

Прямою називають таку мову, яка при передачі на письмі повністю зберігає лексику, синтаксис та інтонацію висловлення мовця. Вона звичайно має при собі слова автора. Пряма мова може стояти після слів автора, перед словами автора, перед і після слів автора (ніби…

1. Якщо вигук стоїть на початку речення і вимовляється без особливої сили, після нього ставимо кому: Ану, рушай! О, як люблю я рідну землю. Примітка. Кому не ставимо після часток, однозвучних з вигуками ну, ох, ой: Ну що б, здавалося,…

Вставними словами і словосполученнями найчастіше бувають: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, до речі, звичайно, звісно, здається, значить, кажуть, коротко кажучи, мабуть, між: ін- шим, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, наприклад,…

Кому ставимо в таких випадках. 1. Між усіма однорідними членами речення (непо- ширеними і поширеними), якщо вони вимовляються з перелічувальною інтонацією, не з’єднані або з’єднані однаковими сполучниками сурядності: Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду (Т. Шевченко). Як прагне…

Тире – специфічний розділовий знак. В усному мовленні йому відповідає велика пауза і різкий злам інтонації. Тире ставимо: 1. Між підметом і присудком на місці допоміжного дієслова-зв’язки, якщо присудок є іменним* Вся поезія Павличка – розмова про добро і зло,…

Крапка з комою є рідковживаним розділовим знаком. В усному мовленні йому відповідає пауза за величиною, як при крапці. 1. Найчастіше крапку з комою ставимо у безсполучниковому реченні на межі простих речень, якщо у них є свої розділові знаки: Уже горіли…

Двокрапку ставимо: 1. У простому реченні після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення / на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко). 2. У складному безсполучниковому реченні між простими реченнями,…

Кому у складному реченні ставимо: 1. У складному безсполучниковому реченні між простими реченнями: Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко). 2. У складнопідрядному реченні. Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну, гцоб вільно по світу…