Кома в простому реченні

Кому в простому реченні ставимо: 1. Для виділення всіх видів звертань (непоширених і поширених, конкретних, узагальнених, риторичних, з прикладкою чи без неї). Світе тихий, краю милий, моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? (Т. Шевченко). 52 2….

Основні правила пунктуації

Крапку ставимо: 1. У кінці розповідного чи спонукального речення, вимовленого без окличної інтонації 2. При скороченні слова та при ініціалах* проф., доц., добр., А. П. Глуїценко. Крапку не ставимо: 1. Після заголовків, на вивісках, печатках, штампах 2. Між складниками абревіатур-…

Правопис прізвищ

Іншомовні прізвища (як і географічні назви) передаємо українською графікою, що наближена до звучання в мові-оригіналі. 1. Літерою є передаємо російське еу польське іеу болгарське і сербське є, чеське є, є після приголосних Ве- селовський, Міцкевич, Залеський, Чапек. 2. Літерою є…

Вживання великої літери

З великої літери пишемо1 1. Прізвища, імена, по батькові, псевдоніми: Іван Якович Франко, Леся Українка, Кобзар (про Тараса Шевченка). 2. Усі складники у корейських, китайських, в’єтнамських, індонезійських, бірманських, таїландських іменах і прізвищах1 Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, Суджоно Хадіното….

Правопис слів іншомовного походження

Приголосні літери у словах іншомовного походження передаємо таким чином. Ь – л (твердим або м’яким залежно від узвичаєної вимови в українській мові): баланс, галантерея, новела; магістраль, блюмінг, Золя. Сполучення Іе передаємо через ле: легенда, лекція, Галілей, Лессінг Сік- г: графік,…

Правопис складних слів

1. Пишемо разом: а) складні слова, утворені з двох основ без сполучного звука, всюдихід, кількаразовий, б) складні слова, утворені за допомогою сполучних звуків о, є, є: яснозорий, верхньодніпровський, синьоокий, бурелом, життєпис, боєздатний, краєзнавство: в) усі складноскорочені слова й похідні від…

Правопис прислівників

1. Через дефіс пишемо, а) прислівники, що утворені від прикметників, займенників, порядкових числівників за допомогою прийменника по: по-батьківськи, по-товариському, по-нашому, по-мосму, по-перше, по-людськи, по-бра- терськи; б) прислівники геть-чисто, на-гора\ в) складні прислівники, утворені з тих самих, синонімічних або антонімічних слів,…

Правопис і відмінювання числівників

Слід пам’ятати, що числівники мають шість типів відмінювання. Перший тип – відмінювання числівника один за родами, числами, відмінками як займенника той: один, одно (одне), одна, (на) одному (однім), однієї (одна), однією (одною). Другий тип – відмінювання числівників два, три, чотири,…

Ступені порівняння якісних прикметників

Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється: а) від звичайного прикметника додаванням суфіксів -іш-, -ш-: теплий – тепліший, тонкий – тонший; при творенні вищого ступеня відбуваються такі чергування: г, ж, з + ш = жч” дорогім – дорожчий, вузький – вужчий’, с…

Правопис деяких іменників

Однією з морфологічних ознак іменника є його змінюваність за відмінками. Слід звертати особливу увагу на закінчення деяких відмінків Так, для іменників І відміни в орудному відмінку характерні такі закінчення: для твердої групи -ою (Ніною, бороною, рукою), для м’якої та мішаної…

Правопис часток

Частку не пишемо разом: а) якщо вона виконує роль префікса і без не слово не вживається: іменники: немовля, недуга, неук, нехлюй’, прислівники: негайно, невдовзі, невпинно; прикметники: немічний, непохитний; дієприкметники’ неволений; дієслова: ненавидіти, неволити; б) якщо не виступає в складі префікса…

Правопис деяких суфіксів

Слід пам’ятати основні суфікси, які пишемо за загальними правилами орфографії а) суфікси -тель, -їсть, -ець, -аль; учитель, гостинність, переможець, скрипаль; б) суфікси -альник, -ильник, – ільник: уболівальник, мастильник, полільник’, в) суфікси -ов- (-ьов-), -ів- (-їв-) в іменах по батькові: Павлович,…

Правопис префіксів

1. Префікс і- перед к, п, т, ф, х переходить в с-‘ сказати, спитати, стиснути, сфотографувати, схвалити. 2. У префіксах без-, рол-, через- з ніколи не переходить у с. безперечно, розказати, черезсідельник 3. Не відбувається зміни кінцевого дзвінкого приголосного перед…

Подовження приголосних

1. Д т, з, с, ц, //, //, ж, ш, ч подовжуються, а на письмі позначаються двома літерами, коли вони стоять після голосного перед я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р відмінка множини)…

Подвоєння приголосних

Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних. а) префікса й кореня’ ввічливий, віддавна, ззаду, оббити, роззолочений, роззява. Примітка 1. Не подвоюються приголосні в таких словах, як отой, отут, отам, отепер, отоді, оцей. б) кореня або основи на -н-(-нь-) і суфікса…