1. У групах приголосних -ж(д)н-, -з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л- випадають д і т: тиждень – тижня – тижневий; виїзд – виїзний; лестощі – улеспивнії; щастя – щасчивий; якість – якісний; честь — чесний Але в словах, зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастпивий, хвастнути,…

1. У вищому ступені порівняння прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом -ш(ий) зміню- ються в -жч(ий), а с – у -щ(ий): високий – вищий (ви- ще), вузький – вуоісчий (вужче), але: легкий – легший (легше). 2. Приголосні основи…

1. К, ць, ч т -ськ(иіі), -ств(о) дають -цьк(нй), -цтв(о): гірник – гірницький; молодець – мочодецький – молодецтво; парубок – парубоцький – парубоцтво; ткач ткацький – ткацтво 2. Г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о): боягуз – боягузький…

1. Група приголосних -цьк- змінюється в -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький – вояччина, німецький – Німеччина, турецький – Туреччина, але галицький – Галичина-. 2. Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються в -щ- при творенні іменників із суфіксом -ті(а):…

М’якість приголосних звуків на письмі передаємо кількома способами: 1. М’яким знаком. 2. Буквами я, ю, є: ляля, люди. 3. Буквою /’: ліс, сіно. М’який знак пишемо: 1. У кінці слова та складу для позначення м’якості приголосних д, т, з, с,…

1. Йо пишемо’ а) на початку слова й після голосного: його, Йосип, завойовник, район, чийого; б) після приголосних, переважно на початку складу: батальйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний. 2. Ьо пишемо після приголосного для позначення м’якості приголосного перед о. льон,…

Апостроф пишемо передя, ю, є, і: а) після губних приголосних б, п, в, м, ф. б’є, п’є, м’яч, в’є, в’юн, В’ячеслав; б) після р, що стоїть у кінці складу; подвір ‘я, матір ‘ю, кур ‘ер; в) після префіксів та першої…

1. Пишемо з: а) перед голосним початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова- 3 Олениною мамою я довго розмовляла, б) перед приголосним (крім с, ш), інколи перед сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним’ Плугатарі з…

І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови* а) після приголосного або розділового знака – крапки, коми, крапки з комою, двокрапки, трьох крапок / день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чолу не йде апостол…

У пишемо* а) здебільшого на початку речення перед літерами, що позначають приголосні учора, уночі, у нас; б) між літерами, що позначають приголосні: пішов у школу, наш учитель; в) перед наступними в, ф, хв, льв, спів і нод.: у вагоні, чекав…

Е (невипадний) – у дієсловах доконаного виду; / (невипадний) – у дієсловах недоконаного виду вигребти – вигрібати, викоренити – викорінювати, замести – замітати, зберегти- зберігати.

У коренях дієслів о-а чергуються, змінюючи їх значення: гонити – ганяти, котити – качати, кро- іти – краяти, ломити -ламати. Однак більшість дієслів має кореневий о, що не чергується з а: простити – прощати, виношувати, переконувати.

У багатьох словах української мови є чергується з о після ж, ч, ш, щ, дж та й: женитися – жонатий, четвертий – чотири. 1. Е пишемо після ж, ч, ш, щ, дж та й перед м’яким приголосним, а також перед…

1. / наявне у відкритому складі в словах з вирівняною за іншими відмінками чи формами основою: а) у формах називного відмінка однини* гребінець – гребінця, дзвінок- дзвінка, кілок- кілка, ніготь – нігтя, олівець – олівця, стіжок – стіжка; б) у…

Звуки о, є (у відкритих складах) часто чергуються з / (в закритих складах). 1. При словозміні: а) водопій – водопою, дохід – доходу, камінь – каменя, сім – семи, ніч – ночі, радість -радості, осінь – осені, у великому —…