ЕПІЛОГ

Теперішній Правопис — дитя ста- лінських часів — з доповненнями 90-го і 93-го років (літера ґ, кличний відмінок тощо) — це свідчення половинчастих змін, які відбуваються і не відбуваються вод- ночас, що насправді відображає глибоку кризу нашої ідентичности. Несприйняття Проекту…

§ 4 Ахіллесова пята нашого правопису (або дещо про правопис слів иншомовного походження)

А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. Тарас Шевченко Автором розділу «Правопис чужих слів» у Правописі 1929 року була видатний український мовознавець Олена Курило, яку, як неважко здогадатися, у 30-их роках звину- ватили у…

§ 3. Подвоєння приголосних в иншомовних словах

Чуже берімо, але своє вознесімо. Ірина Фаріон У Проекті 1999 р. запропоновано не передавати подвоєння приголосних у загальних назвах иншомовного походження: тона, нето, бруто тощо; а у низці загальних назв зберігати подвоєння, щоб уникнути у мовленні омонім- ности чи дуже…

§ 2. Правило «9» і власні назви

Звертайтесь до позиченого, але з обоє язковою умовою — підпорядкувати його законам своєї мови. Борис Антоненко-Давидович Проєкт 1999-го р. пропонує поширити правило «дев’ятки» (тобто написання и у словах иншомовного походження після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р)…

§ 1. Написання слів із пів

Проект 1999 р., на відміну від згаданих правописів 1933, 1946, 1960, 1990 рр„ про- понує писати слово «пів» завжди окремо від сусідніх слів, якщо воно означає «половина», наприклад, пів години, пів яблука, пів Києва. Проблема постала через те, що в…

3. Власне ортографічні зміни

До, власне ортографічних змін належать явища нормування не системи мови, а лише впорядкування її структурних одиниць з огляду на правильне написання. Себто це такі регу- ляційні важелі як щось позамовне щодо гли- бини самої мови. Відтак їхня функція суто практична з…

§ 4 Про зміну роду іменників (або примусову маскулізацію)

-Зміна «статі», як відомо, проблема- тична, … але не для «творців» Правопису 1933 р. Задля уподібнення двох мовних сис- тем — української і російської — всі методи прийнятні, навіть політичне рішення змінити рід іменників. У Правописах 46-го і 60-го років…

§ 3. Незмінюваність иншомовних іменників середнього роду з кінцевим -о

Кожна мова сильна не тим, скільки чу- жомовних слів вона відкине через достатність власних, а тим, як зуміє пристосувати чужу форму до своїх законів, тим паче граматичних. Цікаво, що найбільшу волю у граматичному пристосуванні незмінюваних іменників прояв- ляють діяспорні українці,…

Хто і як планував та затвердив зміни до українського правопису 1946 р.

Генеральна настанова (1942 р.): «Дбаючи про культурні потреби української^ народу», Уряд УРСР вирішив наблизити український правопис до російського. На світлині: Засідання ЦК КП(б)У та Уряду УРСР (дачне селище Поміркг біля Харкова, 28 серпня 1943 р.), на якому проект нового правопису…

§ 2. Вилучення закінчення -и родового відмінка однини іменників IV відміни із вставним суфіксом -єн у непрямих відмінках (ІМ’Я — ІМЕНІ, плем’я — племени)

Вся історія відносин між Москвою та Україною протягом. більше як 250 літ з моменту злуки цих двох держав є планомірне, безсоромне, нахабне нищення української націївсякими способами, вщерть до стертя сліду її, щоб навіть імени її не лишилось. Володимир Винниченко. Відродження…

§ 1. Вилучення закінчення — и родового відмінка однини іменників третьої відміни на зразок радості, любові замість радости, любови

У Правописі 1929 року зазначено: «Іменники жіночого роду III відміни на -ть за другим приголосним: від радости, з вісти до смерти, без чверти…; також винятково: до осени, без соли, крови, любови, Руси — мають у родовому відмінку однини закінчення -и>И…

2. Морфологічна асиміляція

Якщо фонетика — це жива музика мови і будь-які фальшиві нотки ріжуть слух, а потім призводять до викривлення, а далі і руйнування питомої системи, то морфологія — це та граматична форма мо- ви, що аж ніяк не диктує мовних законів,…

§ 6. Про апостроф в иншомовних словах

На стикові ортографічних та ортоепічних правил перебуває пропозиція Проекту писати апостроф перед йотованими після губних у загальних назвах иншомовного походження на зразок: бюро, б’юджет, пюпітр, мюзикл. По-перше, така пропозиція випливає із вимовних засад української мови: губні (б, п, в, м,…

§ 5. Вилучення дифтонга ау у словах иншомовного походження

Позаяк для російської фонетичної сис- теми вимова звукосполук ав чи ау не прин- ципова, то варіянтність форм типу аудиторія та автомобіль, лавр і лауреат — закономірна, хоч далеко не завжди логічна (порівняй авто… < гр. аиіоь «сам», аулиторія < лат….

§ 4 Вилучення йотації голосних а, у, о (ія, ю, йо) у словах иншомовного походження

Фіялка у саду росла і непомітна, і мала, але собою ставна,.. Василь Стус Правопис 1933 р. скасував уживання буквосполучення ія у словах иншомовного походження, а натомість упровадив іа на зразок матеріальний замість матеріяльний, діалект замість діялект, що сповна відповідало ви-…