Накреслюючи шляхи подальшого розвитку науки в нашій країні, XXIII
з’їзд КПРС однією із перших і основних ставить вимогу забезпечити «ши­
роке застосування математичних методів у різних галузях науки і техні­
ки» 1. Ця вимога — результат пізнання логіки розвитку науки, згідно з
якою на певному етапі у кожній науці виникає необхідність використання
математичних методів. Цю особливість, за спогадами Поля Лафарга,
підкреслював К. Маркс: «Наука лише тоді досягає досконалості, коли їй
удається користуватися математикою» 2.
Будь-яка наука проходить у своєму розвиткові кілька етапів, які
відповідають етапам пізнання об’єктивної реальності: «від живого спогля­
дання до абстрактного мислення і від нього до практики — такий шлях
пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності»3. Спочатку ведеться
добір фактів і перше їх осмислення, далі здійснюється їх класифікація і
наукове з’ясування, розробляється система наукових понять і термінів,
а потім відбувається дальше, глибше проникнення у внутрішню природу
досліджуваного об’єкта, вивчається його структура, що вимагає вже не
стільки добору нових фактів, скільки теоретичного переосмислення відо­
мого науці фактичного матеріалу. Про цей, третій, етап розвитку науки
слушно сказав А. Ейнштейн: «Постановка нових проблем, розвиток нових
можливостей, розгляд старих проблем під новим кутом зору вимагають
творчої уяви і відбивають дійсний успіх у науці» 4.
На сьогодні більшість наук уже досягла того рівня, коли можливим і
необхідним стає застосування в них математики. Цьому сприяє і розвиток
самої математики, яка набагато розширила свої границі, створила цілий
ряд теорій, спрямованих на гіізнання не лише природних, а й суспільних
явищ. Тому однією з якісних особливостей сучасного розвитку наук, як
відзначає багато вчених, є прискорення темпів математизації наук, навіть
таких, у яких раніше математичні методи використовувались настільки
мало, що не могли стати основою відповідних наукових методів б. До остан­
ньої групи наук належить і мовознавство.
Систематичне застосування математики в науці про мову пов’язане
із структурною лінгвістикою, одним з наймолодших напрямів лінгвістичної
науки, яка виникла і почала успішно розвиватися на наших очах. Причини,
що викликали до життя структурну лінгвістику, поділяються на дві кате­
горії: а) ті, що пов’язані з закономірностями розвитку науки в даний період
1 Директиви XXIII з’їзду КПРС по п’ятирічному плану розвитку народного
господарства СРСР на 1966—1970 pp., К., 1966, розд. II, пункт 4.
2 Г1. Л а ф а р г, Карл Маркс (личные воспоминания), Соч., т. I, М.—Л ., 1925,
стор. 346.
* В. 1. Ленін, Твори, т. 38, стор. 157.
4 А. Эйнштейн и Л. Инфельд, Эволюция физики, М.—Л ., 1948,
стор. 98.
* Див.: В. М. Г л у ш к о в, Гносеологические основы математизации науки»
К.. 1965.
28 Проблеми структурної лінгвістики та її розвиток на Україні
суспільного буття; б) ті, що зумовлені виникненням кібернетики і все шир*
шим застосуванням електронно-лічильної техніки. Зупинимося коротко на
кожній з цих категорій.
Мовознавство, як і всяка наука, теж проходило етапи добору фактів і
їх наукового осмислення, яке приводило до створення лінгвістичних тео­
рій. Очевидно, на початку XX ст. мовознавство досягло того рівня, коли
стало необхідністю теоретичне переосмислення фактичного матеріалу, на­
громадженого десятками поколінь мовознавців. Виникла потреба строгого
визначення понять і термінів мовознавчої науки, створення формалізова­
них засобів вираження і самих понять, і відношень та зв’язків між ними,
які відображували б відношення та зв’язки між відповідними явищами в
мові. Інакше кажучи, виникла потреба створити правила формальних пере­
творень у метамові • мовознавства, що знайшло втілення в структурній
лінгвістиці, зокрема в jeo p ії-яороджуючих граматик. Ця настійна потреба
і привела до того, що приблизно одночасно мовознавці в різних країнах —
швейцарець Фердинанд де Сосюр, американець Л. Блумфілд, представники
вітчизняної науки П. Ф. Фортунатов, І. О. Бодуен де Куртене і Л. В. Щер-
ба—висловили ряд положень, які лягли в основу структурної лінгвістики.
Слід підкреслити, що виникнення структурної лінгвістики зумовлене
попередніми досягненнями мовознавства. Якби мовознавча наука не досягла
значних успіхів у вивченні свого об’єкта, були б неможливими виникнення
і успішний розвиток структурної лінгвістики.
V Оскільки виникнення структурної лінгвістики викликане необхід­
ністю теоретичного переосмислення здобутків мовознавства, не
можна вважати її прикладною, як дехто з мовознавців намагався довести.
Навпаки, на думку професора Ю. С. Маслова, структурна лінгвістика є
зараз домінуючим напрямом у сучасній лінгвістичній теорії 7.
Швидкий розвиток структурної лінгвістики, як уже говорилося, без­
посередньо пов’язаний також з розвитком кібернетики та електронних
обчислювальних машин. Цей зв’язок відбувається за такою схемою. Мова —
це основний засіб людського спілкування. Саме за допомогою мови люди
обмінюються інформацією, необхідною для їх суспільного буття. Поняття ж
інформації — одне з основних у кібернетиці, яка вивчає системи будь-якої
природи, здатні сприймати, зберігати і .перероблювати інформацію та вико­
ристовувати її для управління і регулювання 8. При вивченні цих систем
головне для кібернетики — це дослідження закономірностей обміну інфор­
мацією, зокрема вивчення особливостей і законів будови та функціонування
засобу передачі інформації. Таким засобом можуть бути найрізноманітніші
системи сигналів, причому основні закономірності цих систем не залежать
від їх природи чи фізичної реалізації.
У людському суспільстві таким засобом обміну інформацією є мова —
найскладніша, найрозгалуженіша і найгнучкіша з усіх відомих нам си­
гнальних систем, що є засобами обміну інформацією. Тому вивчення зако­
номірностей будови мови, її структури, її функціонування становить неаби­
який інтерес для кібернетики. Отже, все, що стосується будови й функціо­
нування мови як засобу обміну інформацією, може і повинно вивчатися з
* Метамовою називають мову, якою ведеться дослідження мови-об’екта. Так,
якщо ми пишемо про німецьку мову українською, то остання є метамовою щодо ні­
мецької. Якщо закономірності української мови записані символами математичної ло­
гіки чи певної алгоритмічної мови, то вони є формалізованими метамовами щодо укра­
їнської мови, яка є у такому разі мовою-об’єктом дослідження. Д ив.: «Філософський
словник», К., 1964, стор. 267.
7 Ю. С. Маслов, Основные направления структурализма, «Русский язык
в школе», 1966, 5, стор. 3—17.
8 Див.: Н. А. Колмогоров, Предисловие к кн. У. Эшби «Введение в ки­
бернетику», М., 1959, стор. 8.
29 позицій кібернетики і методами кібернетики. О скільки ж кібернетика
математична галузь знання, то вивчення структури мови її методами викліГ
кало народження нового, математичного напряму в мовознавстві.
Застосування кібернетичних методів дослідження мови потрібне •
корисне не лише для кібернетики, а й для мовознавства. Новий підхід д 1
мови і її явищ дає змогу по-новому оцінити її, дослідити такі особливості
мови, які неможливо було б пізнати іншими методами. Отже, методи кібеп*
нетики допомагають глибше проникнути у внутрішню будову мови, кращ^
пізнати її суть.
Крім того, можна назвати чисто практичну потребу розвитку мате^а,
тичного напряму в мовознавстві: необхідність спілкування людини з елек’
тронними машинами для більш ефективного їх використання. Електронні
обчислювальні машини стали дійсно-уйшерсальними помічниками людини
і можуть узяти на себе значну частину розумової праці, яка до останнього
часу була привілеєм лише людського мозку: доведення теорем, проекту,
вання складних механізмів, планування економіки, переклад з однієї мови
на іншу, автоматизація бібліографічної справи та реферування літератури
з певної теми, керування технологічними процесами і т. д. Ф ахівці підра.
кували, що за десять років існування електронних машин їх можливості
збільшилися в тисячу разів. А можливості їхнього подальшого розвитку
практично необмежні. Проте ефективність їх використання поки що надзви­
чайно низька через те, що спілкування в системі «людина — машина» надто
ускладнене. Машини мають свої штучно створені математиками алгоритмічні
мови, які людина повинна вивчити, перш ніж працювати з машиною. Тому
між тими, хто має потребу в машині, і самою машиною обов’язково стоїть
невелика група людей, обізнаних з машиною: програмістів, перфоратор­
ників, операторів. Процес постановки задач електронній машині поки що
дуже трудомісткий і часто вимагає більше часу, ніж потрібно машині для
розв’язання самої задачі. Д ля того, щоб спростити цей процес, необхідно
або створити для машини нові алгоритмічні мови, які б наближ алися до
людської, або навчити машину людської мови. Ц е надзвичайно складне зав­
дання, виконання якого пов’язане з розв’язанням ряду часткових проблем:
розпізнавання букв і звуків мови, членування мовного потоку на певні
одиниці (слова, морфеми), автоматизація морфологічного і синтаксичного
аналізу, синтез словоформ і фраз, розпізнавання осмислених фраз тощо.
Для успішного розв’язання цих проблем необхідно досліджувати мову ви­
соко формалізованими методами, що і є одним із завдань структурної лін­
гвістики.
Такий шлях дослідження мови дає в руки лінгвістів великі переваги:
він дозволяє використовувати електронні машини для розв’язання бага­
тьох мовознавчих проблем і прикладних задач, а також передати машинам
найбільш трудомістку механічну роботу. За підрахунками французьких
спеціалістів, використання електронних машин для укладання різних ти­
пів словників скорочує строки виконання роботи приблизно в сорок разів9.
Отже, для укладання словника електронній машині потрібні не довгі роки,
а місяці або навіть тижні. Скорочення строків роботи значно підвищить
ефективність досліджень, продуктивність праці вчених-мовознавців. Під­
вищення ж продуктивності праці вчених, наукова її організац’я, викори­
стання сучасної науково-технічної бази в їхній роботі — це першорядні
завдання розвитку науки в нашій к р а їн і10.
• Д ив.: Р . М. Ф р у м к и н а, Автоматизация исследовательских работ в лек- І
сикологии и лексикографии, ВЯ, 1964, 2, а також зб. «Автоматизация в лингвистике»,
М. — Л ., 1966.
10 Див.: Г. Д о б р о в, Суспільним наукам — сучасну науково-технічну базу,
«Комуніст України», 1966, 5, стор. 51—59.
ЗО Проблеми структурної лінгвістики та її розвиток на Україні
Отже, як бачимо, потреби, що викликали до життя структурну лінгві­
стику, досить серйозні. Простежимо в загальних рисах, як розвивається ця
нова галузь мовознавства, що вже нею зроблено і які завдання вона ста­
вить перед собою.
Структурна лінгвістика, можна сказати, народжувалася двічі. Перше її на­
родження— на початку нашого століття, набагато раніше, ніж виникла кібернетика,—
було зумовлене логікою розвитку мовознавчої науки. У 50-і роки, вже після виникнен­
ня кібернетики і електронних машин, математики і лінгвісти почали досліджувати
мову з позицій кібернетики. Першим завданням вони поставили собі здійснення ма­
шинного перекладу, для чого потрібно було проаналізувати мовну структуру в син­
хронному плані, спираючись не наал учення мовних одиниць (яке поки що неприступне
маш ині), а на відношення лінгвістичних форм. Незабаром працівники в галузі ма­
шинного перекладу з ‘ясували, що саме -такий підхід до вивчення мови властивий
структурній лінгвістиці, і взяли на озброєння її методи. Тому перших дослідників з
машинного перекладу інколи порівнюють а Колумбом: той плив у Індію, а відкрив
Америку, а ці почали займатися машинним перекладом, а «відкрили» структурну
лінгвістику.
Так теоретичні положення структурної лінгвістики знвйшли практичне засто­
сування і відчутну підтримку в кібернетиці. З в ’язок з кібернетикою влив у струк­
турну лінгвістику животворні сили, прискорив її розвиток і значною мірою визначив
напрям цієї галузі мовознавства. З а досить короткий час структурна лінгвістика про­
йшла складний шлях розвитку. У ній викристалізувалися численні напрями і школи,
серед яких найважливішими є теорія породжуючих граматик, побудова аналітичних
граматик, статистична лінгвістика.
Теорія породжуючих граматик — найбільш абстрактна і найбільш математизо­
вана галузь структурної лінгвістики. Завдання, яке вона ставить перед собою, —
створення дедуктивних моделей мови, тобто породжуючих граматик, які ми розгля­
даємо як кібернетичні машини11. На вході такої граматики (машини) є інформація про
конечне число елементарних граматичних об’єктів і про правила породження із них
заданих складних граматичних об’єктів, які створена граматика повинна породити (тоб­
то описати) за певну кількість тактів.
Дедуктивні моделі*ч5удуються так: по-перше, з усієї кількості понять, вживаних
у науці про мову, відбирається невелика (по можливості мінімальна) кількість таких,
які можуть вважатися вихідними, первинними; по-друге, фіксуються і приймаються
за аксіоми (постулюються) певці відношення між цими поняттями; по-третє, усі інші
поняття визначаються через вихідні, а всі твердження виводяться за строгими логіч­
ними правилами (їх можна дати у вигляді алгоритму) і теж визначаються через ви­
хідні поняття і відношення.
Отже, побудова дедуктивної моделі — це створення чисто математичного обчи­
слення, тобто сукупності правил, які дозволяють оперувати поняттями певної наук»
і виводити з цих основних понять і фактів нові, які логічно з них випливають. Дедук­
тивна лінгвістична модель, виходячи з невеликої кількості певним чином відібраних
ф актів, у стислій формі виражає зв’язки, правила, висновки, які дають змогу пере­
ходити від одних мовних утворень до інших 12.
З погляду інформаційного при побудові дедуктивної моделі виникає задача, яку
можна сформулювати так: яким чином побудувати обчислення і відібрати вихідні
дані, щоб у цілому зайняти для відповідної інформації мінімальний об’єм. Можна
взяти зовсім невелику кількість вихідних фактів і розробити досить складну систему
правил, за якими породжується все багатство мовних конструкцій. Можна ж, навпаки,
виходити з величезної кількості фактів і замість того, щоб з цих фактів робити певні
висновки, просто намагатися запам’ятати кожний новий факт, хоч він і є наслідком
попереднього. Математичні теорії і дедуктивні моделі мови йдуть першим шляхом.
Побудова дедуктивних моделей має велике теоретичне значення, оскільки саме
дедуктивні моделі дозволяють найглибше проникати в структуру мови, в закономір­
ності її функціонування. Дедуктивні моделі ведуть до створення найекономічніших
граматик, які можна вмістити на одній сторінці і які разом з тим мають велику поро­
джуючу силу, тобто за їх правилами можна описати велику кількість граматичних
об’єктів різної складності.
Мова належить до надзвичайно складних кібернетичних систем, її не можна
повністю описати одним набором правил чи законів. Тому можливою і закономірною
є побудова багатьох дедуктивних моделей мови, які з різних сторін проникають у за-
11 Кібернетичною машиною називається не лише матеріальна споруда на зразок
електронної машини, а й усяка система переробки інформації наприклад граматика
мови, математичне обчислення, алгоритм розв’язання певного типу задач і т. д.
***

***

***
ш А м \ \ \ – р о ш а с т и суцільний потік м о в л е н у
\\\\ш о о д и н и ц е ю м о в и , і розкласифікув ати щ
® \ і \> ш * ш і і Ш Ш И . У ж е зараз розроблено цілий рц*
ш е м \ оС м ш инн, які дозволяють автоматично
т ш \ синтез певних відрізків мовлення. А на.
і *\\ш м ‘ и ш \ ^ ш м ш перекладом, з автоматичним рефе.
ъ ! ю \ і \ т е \ \ ш ш м т засобів вираження смислу, ідо має
\^\тШ№Л ;\ 4 чео\шч№ значення.
й ш т р з \о стр\ктурноі лінгвістики, теж досить
!х \\^\\\щ^ \х вимірюється можливістю викори-
& ш ш ш \ ^ і ш і НіМ лшиїї ступінь формалізації властивий дц.
щ і, \\о ф \ , вивченням комбінаторних властивостей пец.
г т т ш й , \і$ ш шот\ не лише встановити класи лінгвістичних
тчмочи семантичними класами слів, а також і авто-
і ш ш ш ш Л І
ш ш ш з ш в ‘ к т т \ \ е \ у ^ в в $ щ е в п р о ц есі ст а н о в л ен н я . С тати стичні ме-
ш ш т м с т о с о в ш ъ с в вж е к \лвк а десятк ів р о к ів , але р ан іш е вони вико-
і (л т * < ш ч и о , або пк ш д р ^ ч н и К допом іж ний м етод, потрібн ий для
д ^ Л ^ \ л ш ^ ш \ \чч\ \ еш н е полож ення чи правило нестатистнчного характ еру.
^ № ш \ $ \ш № ш Ш Ш & Ч В статистичні методи, лінгвісти побачили, щ о, за вда-
к ч ш ш ш< щ о т о м о ж у т рьозповісти все, треба тільки вміти їх
,х п \\л \ш \\Л о К \ п о ш т спроби розв’язання чисто лінгвістичних проблем статис-
\\\ч\\\\\\\\ т о ї т о . 0 № \е » з перших, в щ роки X X ст ., була спроба Ц іп фа і Гіро
а т а т а ш в т п о в о т в с т р ш ^ э д леш \чн о\ системи мови. Встановлені ни ми зако-
» Ч г « ч\ж ч а с т о т о слова \ його довжиною, частотою слова і кіль кістю
,т т в в \ ^с\ч\ злхвчш» ^ л и поштовхом ао широкого розвитку статистичних дослі-
Я№\\ч, ш т \ \ , ‘Ь п я ш ш », п\о за допомогою статистики можна розв’язати цілий ряд
ш ш ш ч ш х \ ^ ч ч ш д а х проблем. Цля теорії мовознавства, крім уж е викла дених
‘З лвш ад, велике значення має, наприклад, встановлення системни х
в\щш№ > м\ж ш ш \\в (л»\ статистичних методів чи розкриття закономірно стей
окремих ш аЬо лексичних гр^п у мовленні.
І ЙПИКадипх п роблем , я к \ м аю ть до си ть в е л и к е зн а ч е н н я і д л я л ін г в іс т и к и ,
« в іШ і ш ш ч пи сьм ен \ в с та н о в л е н н я а в т о р с т в а ан о н ім н и х р у к о п и с ів .
С іч « \ л осук» \ статистичного методу ел ек тр о н н а м аш и н а п ід т в е р д и л а , щ о « Іл іа д а » і
ш і\\ ш Л д а \ т е ш \ « ш , н а осн ові стати сти чн о го м етоду ам ер и к а н с ьк и й
ч іт ь ш у ік Ч^л ч т и х ш ъ авторство денних л а т и н с ь к и х ^ к о г .и с ів 14. О би дві ці роботи
\^ \\т ш іЗ \» к л \\а тЛа.’рах’Я’вк ах сп‘\в \ сл овосп ол учен ь.
а ш \ « а т а с т с у почали використовувати, в фонології; морфології, сти-
юктаод. Наприклад, бьткго п\птв\стичипх проблем можна розв’ язати і чимало вис-
‘кдаД’ьпхдрахову«чи фонеми. Звертаючи увагу на частоту голосних і приго-
лосуш. ткэд\\х то р ц ш ш встановити досить деталізовану класифікацію стилів аж
ід ст\\л\>сл\\т особливостей окремого автора і окремого твору.
Сдатистичиі метод» дослідження матеріалу мовлення виявляю ться необхідними І
\ Х!л>(сн\щиото \><гаъ’лва\\\\я проблем« автоматичного перекладу, оскільки раціональна
»лторитч^ неможлива без знання закономірностей функціонування мовної
сг$ч*.тіу». Статистичні методи є надійними критеріями також для типологічно-зі-
« \v w n a «Ч№ЧЄИ«Я мов, для встановлення ступеня спорідненості і розбіжності як мов-
в»*ст^читч^ ч иХлому, так \ окремих елементів цих структур.
“ W »«они оииезтотъея в В\терат^р\-. В. И. Григорьев Ч то такое ли-
М ” к а е bV Ч то так о е т р а н с ф о р м а ц и й –
^ m Ь ‘ к П р е с я н, Метод НС и трансформационный ана-
v ^ AwMwictHKt, «русский язык в национальной школе» 1962 14:
ж\\^ ^ Ж мигыстики». К-, 1965; В. Q Пеоебийн сT^cwv\\\u.b мови, К. 1965 та \н « и е р е о и и н i с,
V \*‘ 4 u \ ^ ^^^V U V vca\ S\udv о\ Шетагу Vocabulary. Cambridge 1944.
гч П очаток розвитку структурної лінгвістики на Україні м ож на д ату ­
вати приблизно 1958 p., коли було створено Обчислювальний центр
А кадем ії наук У РС Р, співробітники якого вж е в квітні 1959 р. висту­
пили з доповідями на нараді з математичної лінгвістики в Л енінграді .
О тж е, першими в галузі структурної лінгвістики на У країні, як і « за­
галі в Радянськом у Союзі, були математики. Вони поставили перед
собою мету здійснити машинний переклад і створити систему інф орм а­
ційного пошуку. У 1960 р. у складі Обчислювального центру АН У РС Р
було створено групу математичної лінгвістики, що організаційно офор­
мило розробку вказаних проблем і поклало початок участі мовознавців
у ній. В 1961 р. на філологічних факультетах Київського і Х арківського
університетів було відкрито відділення математичної лінгвістики; це
стало початком підготовки лінгвістів-математиків.
П ісля реорганізації Обчислювального центру АН У РС Р в Інститут
кібернетики АН У РС Р (травень 1962 р.) було створено О б’єднану л а ­
бораторію математичної лінгвістики Київського держ авного універси­
тету ім. Т. Г. Ш евченка й Інституту кібернетики АН У РС Р. В_завдання
цієї лабораторії входить здійснення інформаційного пошуку та маш ин­
ного перекладу, а також статистичні дослідження різних мов. Л аб о р а­
торія координує свою роботу з групою структурної таїДірикладної лінг­
вістики Інституту кібернетики, де зосереджено дослідж ення з питань
інформаційного пошуку на основі створеної тут інформаційної мови.
С лід ві,дзначит^, що ця група посідає помітне місце серед колективів
і установ Радянського Союзу, в яких ведуться інформаційно-пошукові
роботи.
З 1963 р. почала працювати група структурно-математичної лінгві­
стики в складі Відділу теорії української мови та структурно-математичної
лінгвістики Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, яка по­
клала початок систематичному застосуванню структурних і статистичних
методів у дослідженні української мови. Група виконала ряд обстежень
українського мовлення, спрямованих на встановлення його статистичної
структури та закономірностей функціонування мовних одиниць у ньому.
У результаті виконаних досліджень написані роботи про частоту фонем і
фонемосполучень у сучасній українській мові, про частоту афіксів, про
закони розподілу фонем, про повторюваність фонем у мовному потоці і
деякі аспекти фонемної структури слова. Так, роботи, виконані групою
структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О. О. По­
тебні АН УРСР, показали, що частота голосних і приголосних є досить
надійним критеріям для розмежування стилів мовлення. З вірогідністю
більшою за 95% можна твердити, що найменша частота голосних властива
українській поезії’, а найбільша — усному мовленню1*. Найближче до
поезії за цим параметром — наукова проза (фізико-математичні тексти),
а до усного мовлення — драматургія.
Групою структурно-математичної лінгвістики створена колективна мо­
нографія «Статистичні параметри стилів», ведуться дослідження у галузі
автоматизації трансформаційного аналізу і автоматичного синтезу слово­
форм на електронній машині.
У 1964 р. організована кафедра математичної лінгвістики в Київському
державному університеті ім. Т. Г. Ш евченка, на якій досліджуються окремі
is Див.: «Тезисы совещания по математической лингвистике 15—21 апреля
1959 г.», Л ., 1959 (доповіді Л . А. К алуж ніна і Л . Н. Іваненка).
10 Таку ж картину спостерігаємо і в інших слов’янських мовах, зокрема у ро­
сійській і чеській. Д и в.: В. А. Никонов, Консонантный коэффициент, «Lingua
Posnaniensis», V III, Poznan, I960; B. Unbegaun, R ussian V ersification, Oxford.
1956; V. Mizlova, J a k se projevuje zvukova stranka (Sestiny v hlaskovych sta-
tistikach, «Nage гее», XXX, 1946, 6—7.
— . Проблеми структурної лінгвістики та її розвиток на Україні
3—421 3 3 Л С. їіеребийніс
питання теорії лінгвістичної статистики та структура сучасної украй,
ської мови (в координації з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потрк,’
АН УРСР). б11′
На кафедрі загального і прикладного мовознавства Харківсько?
державного університету ведуться роботи по створенню алгоритмів мащцй. .
ного перекладу з англійської і французької мов, а також досліджуються
теоретичні проблеми машинного перекладу. Значне місце в тематиці і(а,
федри посідають питання інтернаціональної термінології та статистичні
дослідження стилів письменників. Співробітники Дніпропетровського yRj. j
верситету здійснили на електронній машині деякі алгоритми морфологічного !
аналізу німецьких і російських текстів, ведуть статистичні дослідження ні. і
мецької, російської та української мов. У вищих навчальних закладах j
Одеси структурними методами досліджуються романські та германські мо.
ВИ. БІЛЬШІСТЬ колективів, ЩО виконує дослідження в галузі структурної
лінгвістики, використовує у своїй роботі електронні обчислювальні I
машини.
Як бачимо, дослідження із структурно-математичної лінгвістики зо- }
середжені в кількох наукових і вищих навчальних закладах УРСР, коле-1
ний з яких має свій напрям роботи, працює в координації з іншими органі-1
задіями та закладами не лише України, а й усього Радянського Союзу.|
Колективи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, Інституту а
кібернетики АН УРСР і Київського університету ім. Т. Г. Шевченка входять І
до складу Секції семіотики Наукової ради з комплексної проблеми «Кібер-1
нетика» АН СРСР, а також є членами Наукової ради з кібернетики АН УРСР. 1
Колективи, що працюють у галузі структурно-математичної лінгвкз
стики на Україні, вже виконали чималу роботу і досягли певних успіхів. ]
Але кожне нове дослідження викликає до життя нові проблеми, відкриває І
нові обрії.
Висвітлимо коротко ті питання, які вже зараз постають перед мовознав- j
цями республіки в галузі структурно-математичних досліджень україн-1
ської мови. Слід відзначити, що українська мова порівняно з іншими сло-1
в’янськими чи індоєвропейськими мовами ще дуже мало досліджувалася^
структурними методами. Щоб якнайшвидше подолати це відставання,]
треба якнайраціональніше організувати роботу. Для того, щоб не повто- \
рювати складних і часто повних суперечностей шляхів, якими йшло до-1
слідження структури інших мов, необхідно детально вивчити досягнення ]
структурної лінгвістики, як закордонної, так і вітчизняної, критично їх
засвоїти, тобто опанувати все корисне, передове, відібравши найцінніше ^
і найефективніше як у методах, так і в теоретичних здобутках.
Насамперед слід подбати про об’єднання зусиль мовознавців респуб- ■
ліки для розв’язання основних завдань структурно-математичних досліджень!
української мови. Наука зараз знаходиться на такому рівні, розвивається
так швидко, що значних успіхів можуть добитися лише великі колективи,
згуртовані єдністю мети і озброєні найпередовішими методами. Значну роль
у згуртуванні мовознавців, об’єднанні їх зусиль має відіграти новий peeny-j
бліканський журнал «Мовознавство», який друкуватиме поради і консула
тації щодо структурних і статистичних методів дослідження мовного мате­
ріалу, а також розробки певних часткових і загальних питань структурної
лінгвістики. Значною мірою коло питань, висвітлюваних журналом у га­
лузі структурно-математичної лінгвістики, залежатиме від побажань чита­
чів, на листи яких ми регулярно відповідатимемо.
На нашу думку, вдалим початком структурних досліджень української
мови було б створення частотного словника сучасної української мови,
який дав би надзвичайно багатий матеріал для майбутніх різносторонніх
досліджень і значно зекономив би зусилля і час мовознавців. Справді»
34 Проблеми структурної лінгвістики та II розвиток на Україні
кожний науковець починає дослідження з добору матеріалу, фактів. Добір
цей ведеться кожним дослідником окремо, дослідники іноді дублюють один
одного, даремно витрачаючи час і сили. Частотний же словник — це систе­
матизовані факти, які можуть використати не окремі науковці, а наукові
колективи.
Коло питань, для дослідження яких постачатиме матеріал частотний
словник, надзвичайно широке.
Візьмемо хоч би дослідження фонвдної системи. Адже встановлення
фонем — це лише перший крок. Необхідно вивчити закони поеднуваності
фонем у складах, морфемах, словах. Дослідження інших мов показують,
що такі закономірності існують, що в них проявляються як риси, спільні
для багатьох чи кількох мов, так і риси, специфічні для певної мови, які
підкреслюють її своєрідність, самобутність. Важливим є не лише встанов­
лення властивих мові фонемних структур слова, морфеми чи складу, а й
вивчення закономірностей їх функціонування у різних видах мовлення.
Зараз для вивчення їх ми робимо підрахунки в текстах, на що витрачаємо
багато часу. Завдяки частотному словнику відпаде потреба робити трудо­
місткі підрахунки в текстах, оскільки частотний словник і є препарова­
ний текст.
Надзвичайно важливими є також питання словотвору. Встановлення
структурних словотворчих типів слів і словотворчої потужності коренів,
їх частота в текстах; опис лексичної структури української мови на базі u
словотворчих Можливостей і встановлення закономірностей функціонування
цієї структури в мовленні; зумовленість афіксів коренем слова чи іншими
афіксами; словотворчі лексичні поля і їх використання в різних стилях
мовлення; встановлення повного інвентаря коренів і словотворчих афіксів
української мови з характеристиками сфер їх поширення в мовленні; про­
блеми синтезу слів від заданого кореня; розмежування словотворчих і сло­
возмінних афіксів — це далеко не повний перелік питань, розв’язання яких
буде полегшене і прискорене завдяки створенню частотного словника.
Чимало є й морфологічних проблем, дослідження яких може бути
виконане на матеріалі частотного словника. Серед них і структурна класи­
фікація морфем, словозмінних типів слів, і морфемна структура слова, і
алгоритми автоматичного морфологічного аналізу, і закономірності функці­
онування різних класів морфем і морфемних структур, і т. ін.
Ось чому одним із перших і найневідкладніших завдань, які ставить
перед собою група структурно-математичної лінгвістики Інституту мово­
знавства ім. О. О. Потебні АН УРСР разом з Інститутом кібернетики і
Київським університетом, є створення частотного словника сучасної укра­
їнської мови. Словник цей має охопити джерела, видані в післявоєнний
період, і складатиметься з шести частин: драматургія, художня проза,
поезія, суспільно-політична література, фізико-математичні тексти, літе­
ратура з біології. Кожна з шести частин має укладатися на базі статистич­
ного обстеження текстів загальним обсягом у 400 000 словоформ. Вико­
нуватимуть підрахунки електронні машини17.
Така організація матеріалу в частотному словнику дасть змогу порів­
няти статистичні характеристики вказаних функціональних стилів, ста­
тистично описати лексичну і морфологічну (словник подаватиме частоту
кожної форми змінюваних слів) структуру текстів різних стилів. До деякої
міри він зможе відповісти на питання про внесок творчості окремих пись­
менників і поетів у лексичний скарб мови. Д ля повної відповіді на це пи­
17 Детальніш у інформацію про майбутній частотний словник української мови
див. у статті А. О. 6 т о г н і я т* В. О. Перебийніс, Про частотний словник
сучасної української мови, «Єтруктурно-математична лінгвістика», К., 1965.
З* 35 тання слід створювати частотні словники мови визначних українську
письменників, поетів, драматургів. Ця робота вже розпочалася. Співроф*
ники відділу лексикології та лексикографії Інституту мовознавства ство!
рили фундаментальний «Словник мови Т. Г. Шевченка» в двох томах, ц.
дає відомості і про частоту вживання слів. Працівники Музею І. КотЛЯр
ського (м. Полтава) у співробітництві з старшим науковим співробітником
Інституту мовознавства канд. філол. наук А. А. Бурячком працюють ця*
укладанням словника мови 1. Котляревського. Науковці Харківського
університету створюють словники мови Г. Квітки-Основ’яненка і П. і у
лака-Артемовського. У Львові планується розпочати роботу по укладали,0
словника мови 1. Франка. Таким чином, у недалекому майбутньому мово,
знавці України матимуть змогу порівнювати лексичне багатство мови
письменників, які представляють різні етапи розвитку української мови.
Якщо ж ці словники будуть водночас і частотними, то вони дадуть матеї
ріал і для статистичних досліджень. Якби корисна і важлива робота колек»
тивів, що працюють над цими словниками, здійснювалася б за єдиною
схемою дослідження, це значно полегшило б у майбутньому порівняння
особливостей мови різних письменників.
Проте створення частотного словника української мови не є єдиним
завданням структурно-математичних досліджень української мови..Д^гим,
не менш важливим нашим завданням є створення структурної граматики
української мови. Для успішного його виконання необхідна праця великого
загону мовознавців, які щонайширше використовуватимуть електронні
машини.
Колективи, які зараз працюють у галузі структурної лінгвістики на
Україні, здобули вже чималий досвід у використанні електронних машин
для лінгвістичних досліджень. З цим досвідом необхідно ознайомити широкі
кола мовознавців республіки.
Для лінгвістичних досліджень можна використовувати не лише еле­
ктронні обчислювальні машини, які є в ряді вищих навчальних закладів
України, а й так звану «малу механізацію»: електричні обчислювальні ма­
шини, сортувальні машини; багатьом у пригоді можуть стати карти з кра­
йовою перфорацією.
Широке застосування всіх методів і напрямів лінгвістичних досліджень,
поряд із розгортанням структурно-математичного вивчення української
мови, згуртування сил для виконання невідкладних завдань сучасного мо­
вознавства допоможе вивести радянську україністику на передові рубежі
світової лінгвістичної науки.