Варіант 1
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Діти сплять, але Фріц, не можучи ніде знайти так дуже потрібної книжки,
забігає також до спальні (В. Винниченко); Пере Ганна сорочку, а син купається,
пірнає, брьохається, хлюпається, як та риба, в чистій воді (І. Нечуй-Левицький);
Собаки крутнули хвостами і, обминувши повалену стіну, підбігли до зачинених
дверей, сперлися на них і почали дряпатись, тихенько скавулячи (Є. Гуцало); Жать
удень душно, а вночі кусаються комарі (Укр. нар. пр. та прик.); Вчителі
перезирнулися між собою, і найстарша з них, повновидна сива жінка, запитала
(О. Гончар); В кінці греблі шумлять верби, А лист опадає (П. Чубинський); Округ
мене то жито половіє, а в житі купа льону голубо цвіте; ячмінь колоситься; оддалеки
гайок синіє (Марко Вовчок); Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не
хочеться й спати (Укр. нар. пр. та прик.); Як я була дівочкою, до мене ходили з
горілочкою, а як я стала молодицею, перестали ходити і з водицею (Укр. нар. пр. та
прик.); Тим часом і Гайка-Хвіст перестав садити кулаками в стіну і, повернувшись до
загального гамору, дивився з божевільною напругою запальними очима
(Т. Осьмачка).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурпо-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Не зважала на те, що валилися кам'яниці і могли мене завалити (В. Вовк);
Сократ посміхнувся і стратег побачив, що посмішка та була щирою, майже
дружньою (Ю. Мушкетик); А глухоти не зможу перенести, Бо не вкладе ніхто в
печальні жести Шум Черемоша, співи солов'я (Д. Павличко); Ти кинув серце, що в
тернах Омилось кровію любові, На жертовник світобудови (Г. Чупринка); Далеко
видніється місто, таке невеличке, що скоріше б можна назвати його великим селом
(В. Винниченко); Читаємо списки розстріляних і дивуємося, що на провінції погроми
(П. Тичина); Ти до кінця плекаєш любий сон В борні незламного самурая, Що всі
думки твої бере в полон (Ю. Клен); Ти не дивися на те, Що нивонька твоя, Як
полотно лляне, коротка і вузька! (Б. Лепкий); Я радий, що не бачив лихоліття (Леся
Українка); Розумієш тепер, що в нас у квартирі робиться! (М. Куліш).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
Здавалося б, що таке роса? (М. Стельмах); На стерні впало моє жниво, Що раз
дозріло на віку (М. Стельмах); Так боюся, що між куцих речень крихітку любові
загублю... (В. Підпалий); Прокидаюся на світанні, коли гаснуть зорі останні
(Г. Гордасевич); Ніхто не знав, коли й де побудовано цю шхуну (М. Трублаїні).
137
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
(Як тільки...),[...].
[...], (де...).
[...], (дарма що...).
[...], (бо...).
(Щоб...), [...].
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Втративши самовладання, не тямлячись, завклубом хутко пройшов у кімнату, де
було складено всі весільні подарунки, де на лавах стояли наготовлені драглі, капуста,
м'ясо куряче та свиняче, і, побачивши скрипку - лежала в кутку, недбало кинута на
купу одягу,- схопив її різким розпачливим рухом і вдарив об скриню (Є. Гуцало);
Яка журба тобі, що я поїду на чужину з розбитим серцем, що коханий спогад про
зустріч милу обіллє отрута ? (Леся Українка); Не сіпай хоть ти мене, бо мі житє
посіпало, що ледве на ногах стою (В. Стефаник); Я мрію так життя прожити, щоб
кров і піт віддать землі своїй, щоб у плодах мої хилились віти, щоб розроставсь в
глибинах корінь мій (М. Стельмах); На тихім озері, де мріють верболози, давно
приборкані, і влітку, й восени, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози
(М. Драй-Хмара).
Варіант 2
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень с
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Адже ціле літо тут вогонь, босою ногою в пісок не ступнеш, і лише лоза виноградна
якимось чудом все ж приживляється під Оксаниним доглядом, звідкись соки бере,
розвивається (О. Гончар); Я на повнім ходу стрибав з поїзда, а деякі бояться (О. Гончар);
Молодиці й собі почали плакати, неначе в хаті лежав на лаві мрець, а вони сходились на
похорони (І. Нечуй-Левицький); Гризельді стало невимовно жаль Єремеї, і вона почала
тихо плакати (І. Нечуй-Левицький); Знайшов сигарету, почав прикурювати, сірники в
його руці обламувалися один за одним, ледь спалахнувши, і видно було, як тремтять його
руки, аж Порфир не втримався (О. Гончар); Горщечники кивають на рибарів, а ті
погрожують поперекидати ятки з череп'ям (Ю. Мушкетик); Мелькають червоні жупани,
Вирує, кипить Дніпро, І Байда стріляє в султана, Підвішений за ребро (В. Симоненко);
Сонце зійде - я нуджуся, І заходить - плачу: Котру люблю дівчиноньку, Тієї не бачу
(Усна нар. тв.).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Все село знало, що діялось у панотця (А. Свидницький); Якби не Бог поміг мені,
То душа б живая Во тьмі ада потонула, Проклялась на світі (Т. Шевченко); Слово,
чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка); Ти ще
не знаєш, як війна змінила їх (М. Стельмах); Може бути, що мене не буде,
138
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Перебутній час я перебув... (М. Вінграновський); Академіки кажуть, що, очевидно,
чухраїнці накривали глечики з молоком поезією - настільки в них була розвинена
вже тоді культура (Остап Вишня); Часом Десна розливалася так пишно, що у воді
потопали не тільки ліси й сінокоси (О. Довженко); Хто моря переплив і спалив
кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Леся Українка); Для того,
щоб любити власний народ, не треба нам ненавидіти інший народ (О. Кобилянська);
Щоб себе беріг, Він наказ мені (М. Рильський).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
Ти слово куй, як я гарячу сталь, Щоб серце в ньому плакало й раділо
(Д. Луценко); Гей, вівчарику мій на далекій ген-ген полонині! Заграй мені пісню
таку, щоби вчули верхи темно-сині (О. Луцький); Не дай, щоб у серці постаріла мрія,
Складаючи крила в журбі (М. Ткач); І стежечка, де ти ходила, колючим терном
поросла (Т. Шевченко); Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось
невтомним дзвоном дзвонить Про чарівні речі (Д. Загул).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
[..., (наякому ...), ...].
[...], (так що ...).
(Куди...), [...].
[...], (неначе...).
[•••], (незважаючи на те що ...).
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
В тій хвилі Бантромій нараз мов сполошився з місця і полетів кудись, так
полетів, що Іван не думав навіть, щоби в його старих ногах було ще стільки сили
(І. Франко); І якщо зараз з-поміж молодих, які зібрались на палубі, теж є такі, що
вміють кроїти й шити і озброювати паруси, то це тому, що з ними був Ягнич-
майстер: він їх цього діла навчив! (О. Гончар); І стегна розкувато виділялись у жінки,
неначе одштовхувались од стану, але вся її постать була сповнена такою
своєрідністю і жіночою принадою, що мало хто не заглядався на неї (М. Стельмах);
На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку, й восени, то
плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози (М. Драй-Хмара).
Варіант З
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між: частинами складносурядного
речення.
Князь Єремія хоче сватати свою дочку, а я оце взявся бути за свата: як буде діло?
(. Нечуй-Левицький); Той за начальника біля самісінької пічки, і Ілько вже не відчував
тієї неприємної самотності, яку переживають на роботі в перший день (Петро Панч); Він
непотрібний і одходить, а на порозі стоїть жінка і повним благанням й надії поглядом
проводить його через усю хату, наче він несе з собою життя нашої Оленки
139
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
(М. Коцюбинський); Працювати ж фізично не дозволяла гордість, "мужицький" труд був
для неї принизливим, і ця "шляхтянка" закінчує життя самогубством (Н. Гаєвська);
Обидва ж вони політируються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного
чигають (П. Куліш); Ідуть хлопці, позгорблювались; в очах безнадія світиться та
переполох, а в душі дрижаки скачуть (А. Свидницький); Широка річка темним люстром
чорніє, в неї під ногами, то там, то тут тремтять у ній рідкі зблідлі зорі; прозорий місяць
ледве хилитається в глибині, а далі на схід річка вже яснішає світлою просторою
дорогою, з відбитими торочками зелених берегів, з темними плямами заснулих,
нерухомих барок, з вітрилом раннього човна, що біліло в імлистій далечині
(М. Старицький); Гляне Шрам, аж сидять на траві під липою і божий чоловік, і Черевань,
а перед ними стоїть полудень (П. Куліш); Слухав його Шрам довго, а далі вийшов із-за
дерева та став навпроти Череваня (П. Куліш); Більше вона ні слова не сказала матері, а,
наклавши на плечі гору прання, пішла розвішувати його на тину (Г. Тютюнник).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Серденько вже знає, що я тебе послідній раз оце виряжаю (Ю. Федькович); І
служитиму і далі, щоб недаремно я жила (П. Тичина); Не видно думки - блискавки,
що бігає на вискоки (Д. Павличко); Свою любов, голубку швидкокрилу, давно я
випустив на білий світ, аби вона будила сонце в морі, воркуючи ім'я лише Беатріче
(Т. Осьмачка); Він знову рученьки згинає, неначе стримує коня (Олександр Олесь);
Перед нею лежав не той ... козак, якого вона (Ніна) часто бачила в сідлі на вороному
коні (І. Цюпа); Щоб, розбалакавшись, не влізти в "проволочку", Я швидше ставлю
точку (Л. Глібов); Думав, що баба з могили, або щось лихе приверзлося (І. Драч);
Бачачи, що вже переборщив, він притих (Б. Грінченко).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
То гріх - тоді кохать, як поруч хтось кона, Як спів, палких надій і радощі оті Так
гірко відчува чиясь душа смутна... (X. Алчевська); Ви знаєте, як липа шелестить у
місячні весняні ночі? (П. Тичина); Зупинюсь у вечоровій тиші, вслухаюсь, як дихає
земля (М. Луків); Не можу пригадать, кого я ждав на вулиці старого міста
(Т. Осьмачка); Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у спогадах лелію
(Високий замок); Чує він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом
пісню (І. Нечуй-Левицький).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
(Хто...), [той...].
(Де...), [там...].
[... в поле..], (де...).
(Доки...), [доти...].
[... , (що ...), ...].
140
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Досунувсь він, що от-от зайця спіймати, вже й руку простягнув, щоб за лапу
взяти, та заєць сповзнув і панотець дригнувся ... (А. Свидницький); Вона жила в
наймах, а як уже зовсім занедужала мати, то довелося їй свою хазяйку кинути, щоб
хвору доглядати (Б. Грінченко); Так тихо, що він почав побоюватися, щоб не трісли
йому від перенапруги слухові перетинки ... (В. Шевчук); Соню, сходи до неї і скажи,
що я послав їй, як співав на ярмарках зіньківський бандуристочка сліпенький, послав
три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть
від морозу (Гр. Тютюнник).
Варіант 4
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень с
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Пилипко їхав поруч із командиром, і той усе розпитував: чи багацько німців, де
стоять (А. Головко); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерет
своїм шарудінням присипляв воду (М. Стельмах); Але проповідь непротивленства
Гітлерові і любові до нього не припала до серця катованим народам, і вони
продовжували боротися проти тиранії (Ярослав Галан); Марко хотів розплющити
повіки, але тепер для нього це було непосильною роботою (М. Стельмах); Мудрим
людям достаються поцілунки, лаври, квіти, а поету на потіху все криваві самоцвіти
(Леся Українка); То пронесеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс і
грудкою впаде в ситу землю (Г. Тютюнник); Хіба що собаки ліниво перегукуються
по дворах, чи зарипить звід десь від колодязя, чи зареве худоба (А. Головко); Ні
хмари немає на небі, ні дощ не йде, ні вітерець не колихне повітря (М. Стельмах);
Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); Ім'я співака
знають у всіх куточках нашої Батьківщини, та й за кордоном багато людей зачаровані
українською піснею, яку почули з Миколиних уст (Олексій Білаш).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Від робітника Андрій узнав, що один брат уже орденоносець (І. Багряний);
Зіграй усе, що я тебе прошу (Л. Костенко); Вони летять на верхогір'я, Щоб сонце
вдосвіта зустріть (Олександр Олесь); Писав чомусь про смерть, неначе знав, що
ніччю раптовий блиск вогку пронизе тьму (В. Сосюра); Усе здавалося йому, що ось-
ось серед плиткого камінчастого броду земля розкочиться (І. Франко); І тремтять
"намісники Ісуса", Бо чекає кара їх страшна (Д. Павличко); Нема краси другої в світі,
як починаєш ти ходить (П. Тичина); Брат садився з тим парубком, що його так щиро
дожидав коло самих дверей (Ю. Федькович);
В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає
(Т. Шевченко); Усі таємні свої скарби я повинна віддать І килим, що виткали мрії, під
ноги тобі простелити (Леся Українка).
Завдання III.
141
/
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
Я з тих країв, де в сині оболоні гарячі персні розкидає день (А. Малишко); Ми
підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині (А. Малишко); Бачу за морями золоті
дороги, де припав до неба синьоокий степ (В. Сосюра); Які пишні села в цім краї
бувають весною, коли зацвітуть садки! (І. Нечуй-Левицький); Недалекий той час,
коли чесність зійде зі списку парадних чеснот, настільки вона стане звичайною в
нашій дійсності (І. Вільде).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
[...], (тому що ...).
[... так], (що ...).
[Кожний, (хто ...), ...].
[Скрізь, (куди...), ...].
(Якщо ...), [то...].
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Сонечко світить у небі, скошене різнотрав'я під променями в'яне, і пахощі його
міняться - стають журливо-гіркуваті; бджоли та джмелі над квітами з пониклими
головками провозять свою гуркотливу музику так, наче везуть її на запряжених кіньми
возах; а дядько Щерба стоїть собі й стоїть біля тину, до хати не йде, й на дядьковому чолі
голубим маком переблискує дрібний піт (Є. Гуцало); Згадай, як у день ми стояли з тобою
На скелі гарячій, на кручі стрімкій, Я вчилася пісні з морського прибою, А ти
прислухалась, який в ньому стрій (Леся Українка); Співати про хату малу, небагату, де
добре є брату, де радісно жить (Б.-І. Антонич); Я понесу в серці звуки народних пісень,
що віками не змовкали над землею, зберігаючи в безіменних творіннях пульс безсмертя,
що протидіяли всім спробам темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму
(О. Бердник).
Варіант 5
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Отам проходила, на галяві заснула, І біля неї тихо скорбна мати сіла
(О. Зуєвський); Ні один невіруючий філософ, ні письменник не переконав мене
глибше, як новий Завіт, і я б не могла дати свого чудового, великого Бога за будь-яку
гіпотезу (В. Вовк); Я випив горя у проваллі Другої війни, і сумніви зайшли до мене
(Б. Бойчук); Здебільшого товпляться довкола возів молоді люди, але є поміж них і
поважні громадяни (Ю. Мушкетик); Він виливався із слова, як тісто, і його кожного
разу бігали шукати в небі і на землі (Е. Андієвська); Приходить зима з дощами і з
теплим воском відлиг, і вже гумовими полами, а не крилом, б'є ніч у шибку вікна
(Ю. Тарнавський); І з невблаганними очима Ти йдеш вічність і крізь мить, І темінь в
тебе за плечима, Й поперед тебе мла-темнина, Й тобі нічого не болить!
(М. Вінграновський); І я буду старіти, а ти справді залишатимешся молодою
(Є. Гуцало).
142
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
кяасифікаціями.
Слабка людина, не втерплю, щоб пальцями не зачепити струни Сузір'я Ліри
(('. Гуцало); Зелень розливається всіма відтінками, навколо - первісний дикий ліс, де
заходить тільки нога землеміра, взута в гумові чоботи (Д. Гуменна); Немає ще праці,
в якій би було проаналізовано думку Сковороди на тлі всієї сучасної йому і минулої
філософії (І. Дзюба); Щоб корабель не став за домовину, візьми благословення - і
Лвти (І. Дзюба); Тут дід заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми
переставали дихати і бити комарів на жижах і на шиї (О.Довженко); Сивоок
злякався, що пропустить, може, єдину нагоду, мерщій проштовхався наперед, став
коло міщила (П. Загребельний); А тепер його порух, мов камінь, наче кара від ночі,
мстиг, Щоб майнути у тьмі сторінками Дорогих непрочитаних книг (О. Зуєвський);
Більше десяти років тому приїхав сюди, щоб намалювати ці скелі,- і пропав
(Р, Іваничук); Той смерть свою навіки поборов, хто на її ненависть мав любов
(Д. Павличко); Та в порожнечі нам блукати доти, Аж доки ми тягар того хреста
донесемо до нашої ҐолҐоти (І. Качуровський).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
кмиифікацією.
У слові рідному велика сила є, що розбива іраніт і золото кує (М. Рильський); А
ХТО сказав, що щастя тільки в щасті (О. Слоньовська); Любить людей мене навчила
мати і рідну землю, що б там не було (В. Симоненко); Так тихо-тихо скрізь, що ледве
чути відгомони (П. Тичина); Розлюбіть себе, щоб зрозуміти, як мало вас можугь
тобити інші (В. Брюгген).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
(Якби...), [то...].
[...], (як...)
(Коли...), [...].
[...], (тому що ...)
(Кому...), [тому...].
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Одним блиском думки переплигнув Олесь сорок п'ять років назад, у своє власне
дитинство, коли ще сам був таким бальбасом, як Юрчик, а, може, за рік старшеньким,
коли з "газетою" в штанцях гарцював на верб'яному "конику" по запорошеній,
вибоїстій дорозі (І. Керницький); Гармошка вже позвала іншу мелодію, шпаркішу й
завзятішу, а дівчата, водячи в танці одна одну, безоглядніше закрутились у вирі -
Чоботи й черевики якщо не згоріли на їхніх ногах, то ось-ось згорять, обернувшись на
куряву та дим; довгі спідниці й плаття в'ються довкола ніг так швидко, наче
Намагаються порятуватися од невидимого вогню, який схований десь у тому
143
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
шаленому русі; пташки усмішок на губах хоч і притомились, хоч і приблідли, та ще
не відлетіли й не скоро відлетять; очі грають карими, синіми, чорними поглядами, а
над тими поглядами шнурками, ключами підносились дівочі брови (Є. Гуцало); Бо
пам'ятайте, що на цій планеті, від коли сотворив її Пан-Бог, ще не було епохи для
поетів, але були поети для епох (Л. Костенко); Благослови, Господь, державний
Київ, Що на горі над голубим Дніпром Пильнує мир і всі труди людськії, Що їх
живить земля своїм трудом (І. Кочерга).
Варіант 6
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень с
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Поснідавши, батько йшов на роботу, а я, підсукавши колоші, біг на кінець
городу, щоб наламати широких капустяних листків (В. Скуратівський); Ягоди вже
прихопив морозець, від того вони солодшають (В. Чухліб); У неї було дуже багато
іграшок, але вона поводилася з ними не так, як деякі інші діти (Н. Забіла); Привчав
мене батько трудитись до поту, а мати - любити пісні (П. Воронько); Жену від себе
голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні (М. Коцюбинський); Потім
хмари затихли, перестали рухатися, і сторожке мовчання оволоділо небом і землею
(Г. Тютюнник); Ось чому ваша інтелігентність так часто впадає в жорстоку
брутальність, і ви вчиняєте тоді зі своїми солдатами огидні злочинства
(О. Довженко); Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє (О. Довженко).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Вона вже любить батька, бо, коли він вривається в кімнату з чергової поїздки,
вона вся починає світитися, бігає, метушиться (В. Шевчук); Він горів до всього, що
працювало на майбутнє народу (В. Яременко); Се дідусь слабосилий, Що без роду,
без стад і жінок Сам стоїть край могили (І. Франко); Але він був потрібен
письменникові-імпресионістові, щоб викликати сильне контрастне враження,
душевне чуття огиди (Є. Федоренко); Той смерть свою навіки поборов, Хто рівня їй,
але у силі добрій (Д. Павличко); Я думаю про щось чуже, стороннє, неважне, а проте
тямлю, що я не забув свого горя (М. Коцюбинський); Як би таких було між нами
менше, що, дома чесний статок прочесавши, понадились на соболі московські та
руки простягли до тієї "казни", як кажуть москалі (Леся Українка); Се, може,
станеться пізніше, коли всі зобачуть у ній те, чим вона була (Д. Донцов);
Характерною прикметою його вдачі був несилуваний, природний і бистрий дотеп,
який свідчив про незвичайний розум і притаманну цьому сумному письменникові
веселість (В. Яременко); Пішов своєю дорогою, як птах, що своїх крил на собі не чує
(В. Стефаник).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
144
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
І я щасливий, що себе знайшов, що не сконав у бездуховнім вирі (М. Руденко);
Знай, що в світі найтяжче - серце носити студене! (М. Рильський); Я люблю, як,
буває, осінню пахне яблуками в хаті (А. Малишко); Як заплачу на малу хвилинку, то
мусить хтось сміятися до смерті! (Леся Українка); Ось чутно, як несе вітер якусь
покину з далекого лісу... (М. Коцюбинський).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
[...], (немов...).
(Коли...), [то ...].
[...з того], (що...).
(Хоч...), [та...].
[...], (якщо ...).
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, щоб
написати знов тропар або кондак, І палімпсестом той рукопис називали (М. Вороний);
Українську мову і літературу викладав Омелян Огоновський, який головну увагу
приділяв граматиці в студіях з літератури, як зазначав іще Іван Франко, який свого часу
теж слухав його лекції, виходив не з самостійної вартості того чи іншого твору, а
намагався цей твір "вперти в одну з тих схоластичних шухлядок, по яких порядковано
твори поетичні в шкільних читанках" (М. Ільницький); Колисав мою колиску Звук
підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти (Б. Лепкий); Будемо
сподіватися, що до нашого поета парки будуть ласкавіші і пісні його лунатимуть ще
довго (М. Грушевський).
Варіант 7
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Смикнула телицю за нашийник, та подалися вдвох за ворота (Є. Гуцало); Чи
колектив тобі наш набрид, чи чистолюбство тебе заїло (Ю. Збанацький); Сказав старий,
що всі троє разом зарадили (Т. Шевченко); Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у
народів вольних колі (І. Франко); Я волочу втомлені ноги поміж сірими меблями, а за
мною тихо волочиться моя згорблена тінь (М. Коцюбинський); І будень без нього не
будень, і свято без нього не свято (В. Земляк); То ж він татар на поміч приєднав і платить
їм ясиром християнським (Леся Українка); Чорними долонями струшували піт з чола і
великими руками ловилися землі (В. Стефаник); Ти, хлопе, землю край І в землю зерно
сій (Б. Лепкий); Не слів мені, а іскр блискучих і палких ! (Олександр Олесь).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні): б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Здалося, примарилось мені, наче ти печальною ходою десь пройшла у білому
вбранні (В. Сосюра); Вона побігла до шинку, бо мала заплачене на цілий тиждень
145
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
наперед снідання (І. Франко); Хай полотном простелеться дорога, Що повела науку
по землі (Д. Павличко); В юрті сидів я на килимі в гостях у столітнього окина у
Джамбула, коли раптом прийшла новоприбула рада гостя з телеграмою в руках
(П. Тичина); Брат узяв чудотворник у руки та читає коло стола на голос, бо неня дуже
любила слухати його (Ю. Федькович); Я дивився і радів, що минула зима, Що весна
наближається, літо ... (Олександр Олесь); Чатує вітер на останнє листя старого дуба,
що своїм корінням тримає схили урвища (Л. Костенко); Вони поїхали до ливарні, що
маячила за міським парканом (І. Багряний); Годі з певністю сказати, як то там було з
цим моїм родом "по мечу", тобто по батькові (Г. Журба); Вихована в польській
культурі, вже з юнацьких років нав'язала зразок з народом і повернулася до
українства, що його віднайшла по лінії маминого роду (Ю. Тарнавський).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
Я не хочу, щоб ви були сьогодні, як завжди, засмучені (Олександр Олесь); Зерно
в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі (Б. Олійник); Щоб жить - я всі
кайдани розірву (П. Тичина); Море так бадьоро хлюпає у човни, що аж слухати любо
(М. Коцюбинський); Пахне хлібом земля, що дала мені сонце й крила (Д. Павличко).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
[... так], (щоб...).
[..„(що...),...].
(Де...), [там...].
(Доки...), [доти...].
[...], (хоча...).
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Тоді йому вдавало, що є на світі бездонні криниці, та каламутна срібло-сіра
топіль, котра розливалась перед ним в невідомість, і друга, десь там у ньому, темна,
скаламучена криниця (Г. Журба); Інший фейлетон викпинав договори з чужими
державами - уряд УНР за те, що не бачив за гарними словами чужих дипломатів
зневаги самостійності України, а чужі держави за те, що за кам'янецькою УНР не
бачать 40-мільйонної непідлеглої нації (Ю. Лавріненко); Оце невеличкі замітки, що
їх нема в жодній історії України і, які я хочу нагадати, щоб їх не забули (Остап
Вишня); І в римах він намагається буги канонічним, а все-таки припускає модерні
рими, що ігнорують післянаголосові приголосні (Ю. Шерех).
Варіант 8
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Своє набуте, як і тінь, не чуте, та без нього ми ніщо (Т. Осьмачка); І, може, тут
сидів так само, Чекаючи вістей із Ясс, І крізь вікно він бачив браму І вулицю в цей
самий час (Є. Маланюк); На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше
146
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
боронитися (Леся Українка); Чи то води весняні шуміли, чи то бриніла десь з далеку
пісня (О. Іваненко); І рука її нічого не стиснула, а впала додолу в'яло й безсило
(Л. Мосендз); Я не знаю, хто кого морочить, але я б нагана в руки взяв (В. Сосюра);
Напишеш, рвеш ... і пишеш знову ! І знову не так ... і знов не те (Є. Плужник); Від
«ТО* смерділо людськими екскрементами, і довгий понурий м'ясний ряд скидався на
перекинуті кінські кістяки (Б. Антоненко-Давидович); Вони кокетливо посміхаються
до сонця, а вітер схоплюється у мене над головою (Г. Косинка); Вона йшла поруч,
ОДДИхаючи, і не вгавала мені дякувати (В. Підмогильний).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Хлоп'я очей не зводить з коней, хоч сон його вже обхопив (Олександр Олесь); Але
казка, яка то вона вже за себе з роду вигадлива та химерна вдалася, знає кождому раду і
причину (Ю. Федькович); Нема сильніш од землетрусу, як потрясать серця людей
(II. Тичина); Я вас люблю великою любов'ю, Бо добре знаю вашу міць і твердь
(Д. Павличко); Ганна вдарила Фрузю в груди так сильно, що ся відразу звалилася з ніг
(І. Франко); Я скажу йому, що ходжу в райшколу, що до нього тільки думи мої летять
(В. Сосюра); Благословен, хто вигадав маяк. Цей промінь, що спалахує над морем Десь
там, де пішли його і всі інші брати й сестри, понісши в офіру свої м'язи й мізок
(І. Багряний); В долині Тигра і Євфрата, котру заносить жовтий мул, поблякне слава
І ерострата перед твоєю, місто УР! (Л. Костенко); Пам'ятаю я, що, незважаючи на свою
ульїрадемократичність, бабуня все була горда, що в нашому роді не було попів і жидів
(Л. Мосендз).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
класифікацією.
Пахне хлібом трава, що купала мене з дитяти (Д. Павличко); Я збагнув, що
забуття не суджено мені (Леся Українка); І було їх, тих книг, у шафах стільки, що
такої кількості за свій короткий вік він [Лисогор] ще ніколи й не бачив
(В. Козаченко); Коли ти любиш рідний край, гори, палай! (М. Вороний); Коли він
зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (М. Коцюбинський).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
[Все, (що...), ...].
[...], (чи...)
[... настільки ...], (щоб ...)
[...], (дарма що...)
(Якщо...), [то ...].
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, де
всміхалася по-дитячому щиро, а де стриманіше, вода наче пісню співала весь час,
пісню, в якій вона жила так само, як у річці, авжеж, так само, бо линула вона в пісню
147
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
прямісінько з оцих деснянських берегів, линула, линула (Є. Гуцало); Не знаю, що
питав у неї і що казала вона мені, а тільки пам'ятаю, як буйно захвилювалися жита,
затремтів від радості льон і гарячий вітер припав грудьми до землі (Г. Косинка);
Вслухаєшся в музику слів, кожне з них звучить по-своєму, проникаєш у смисл і,
здається, повністю вслухавшись, повністю проникнувши, однаково до кінця не
осягнув, не все збагнув, бо начебто в простому і ясному - Розлоге! Бір! Дубове! -
зостається стільки незвіданості, загадки, таємниці (Є. Гуцало); Пообідавши, дядько
Щерба не встає з-за столу відразу, а якиїсь час сидить, випроставшись, у тихій тиші
(Є. Гуцало); Правда, на це щасгя можна по-різному дивитися, але я наперед кажу, що
не належу ні до філософів, ні до людей з ідеалами (і порожніми кишенями), що все
критикують і врешті дохнугь під тинами і парканами (І. Сенченко).
Варіант 9
Завдання І.
Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є
складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного
речення.
Чи голоси у нас не заслабі? Чи не потонуть у вітрах простору? Чи сприймуть велич
нової краси? (Л. Костенко); І в твоїх зіницях, повних мети, Бачу міст задимлені скилети І,
мов коні, здиблені мости (Д. Павличко); Лице йому зблідло, очі були напружені, й губи
кривавились од якоїсь тужливої радості (В. Винниченко); Той ліс зашумить, і ті сни
ізійдуть (М Вінграновський); Поля до сонця пнуть зелені пальці - а я ж на них по-своєму
дивлюсь (П. Тичина); Сам Іван ніколи не говорив про се, але хтось із його сторін приніс
сю вість до Борислава (І. Франко); Ліхтарів проміння простяглеся і в вікні задумано цвіте,
а мені здається: то волосся, то твоє волосся золоте (В. Сосюра); Вибухає ніч громами, і
земля дрижить у дзвоні (І. Багряний); Яка чума, яка біда мене косила, а сила знову
розцвіла (П. Тичина); Там уже я збирав війська, аж землі важко, і вибивав ворога у чужі
городи (О. Довженко).
Завдання II.
До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та
вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини: за формально-
граматичною, логіко-граматичною, структурно-семантичною та шкільною
класифікаціями.
Дарма що стояло тихо, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху
(Ю. Смолич); Відчув у роті солодкий смак води з джерел, що б'ють у березі в його селі й
ніколи, скільки він пам'ятає, не висихали й не вичерпувалися (В. Шевчук); Здавши
документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з'явився, за офіцерським звичаєм,
відрекомендуватись командирові полку (О. Гончар); Поволі звик я до цієї картини, як
солдат на війні поступово звикає до грому гармат (О. Довженко); Ніхто не бачив, як я
переставляв на ділянках таблички (Ю. Збанацький); Зараз додому, добре виспатися, щоб
завтра біля власного верстата бути вправним, зосередженим (В. Собко); І кожний знає з
нас, для чого він живе (В. Сосюра); Щасливий, хто сни має милі (Леся Українка);
Туманом і сирістю потягло справа, де протікала річка (Петро Панч); Коли б можна,
побігла б туди, в лікарню, де лежить він (І. Цюпа).
Завдання III.
У поданих реченнях визначити тип підрядної частини за формально-граматичною
148
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
класифікацією.
Повела житами стежка неширока в поле, де тополя мріє одинока
(В. Симоненко); Там, де ти колись ішла, тиха стежка зацвіла вечоровою матіолою,
житом-долею світанковою (Б. Олійник); Забудь усе й лети, куди життя несе в огні
груда (В. Сосюра); Колисав мою колиску звук підгірської трембіти, що від неї зорі
меркнуть і росою плачуть квіти (Б. Лепкий); Я так тебе люблю, що стримати не в силі
захоплених пісень, що ллються через край (В. Сосюра).
Завдання IV.
За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати
тип підрядної частини за шкільною класифікацією.
[Такий...], (неначе...).
[Так...], (що...).
[...], (про що ...).
(Як...), [тоді...].
(Якби...), [тоді...].
Завдання V.
Виконати повний синтаксичний розбір речень.
В пам'яті одразу виникла зачарована скеля, про яку вже й забули, примітивна
кузня, якою починалося будівництво (Ян Баш); Потім хлопець кинув погляд навкруги
і побачив кухаря, що поливав водою капітана вартового, що стовбичив з почепленим
на раменах автоматом (С. Скляренко); Виявилося, що вони проходять повз
маленький острівець, яких тут немало в Азовському морі (О. Гончар); Погортайте
сторінки сивих віків, і вам відкриється багато таємниць, і ви почуєте голоси творців,
імена яких так розгубила історія, що вже навряд чи знайдемо багатьох сіячів, чия
поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні на нашій ниві (М. Стельмах).

.