Український ком ітет сла вістів разом з
Дніпропетровським державним універси
тетом ім. 3 0 0 -р іччя возз’єднання України
з Росією ЗО вересня — 3 ж о втн я 1966 р.
провели у Дніпропетровську V II Респу
бліканську славістичну конференцію, при
свячену 50-р іччю Великого Ж о втн я.
На всеукраїнський форум славістів при
слали своїх представників наукові ін
ститути А Н У PC P, Ін с ти ту т слов’янознав
ства A H СР’СР та учбові заклади Києва,
Одеси, Львова, Ч е р н івц ів, Харкова, Д н і
пропетровська, Кривого Рога, В ін н и ц і,
Полтави, Дрогобича, Рівно го , Ужгорода,
Н іж ина , Запоріжжя, Донецька та ін . На
конференції були присутні заступник мі
ністра вищої й середньої спеціальної осві
ти УРС Р, головний редактор журналу
«Советское славяноведение», відповідаль
ний редактор і заступник відповідального
редактора журналу «Мовознавство».
На конференції працювало 4 секції:
мовознавча, історична, фольклорна, л і
тературознавча.
Пленарне засідання відкрила прорек
тор по учбовій частині Дніпропетровського
університету проф. 3 . С. Д о н ц о в а.
Мовознавча секція конференції скла
далася з підсекцій: східнослов’ян с ькі мо
ви, західнослов’янс ькі мови, міжмовні
контакти, на яки х було заслухано 21 до
повідь і 18 повідомлень.
Голова Українського комітету славі
с тів академік А Н У РС Р І. К . Б і л о-
д ід у доповіді «Розвиток слов’яно
знавства в Українській PCP» глибоко про
аналізував успіхи українського слов’яно
знавства у вивченні міжслов’янських л і
тературних з в ’я з к ів , фольклорних, істо
ричних і загальнокультурних взаємин,
у дослідженні слов’янського етногенезу.
Доповідач назвав найвидатніших д ія ч ів
українського слов’янознавства у кожній
галузі науки. Серед мовознавців відзна
чено особливі заслуги Л . А. Булахов-
ського, М. К . Грунського, І. С. Свенціць-
кого та славістів молодшого покоління.
Акад. І. К . Білодід розповів учасникам
конференції про досягнення мовознавчої
науки у вивченні словотвору сучасних
слов’янських мов, фонетичної системи пра
слов’янської мови, у з ’ясуванні питань
порівняльно-історичного слов’янознав-
стпа, зокрема акцентології, в опрац10п
балто-слов’ян с ько ї єдності, у% ствопЧІ
М ІЖ СЛО В’ЯН С ЬКИ Х С Л О ВН И КІВ, у ‘висвітл*і|
російсько-українських мовних взаємні
вза га лі міжслов’ян с ьки х мовних ко» 1
т ів , у розв’язанні проблем с л о в ‘я н с ь к і
синтаксису, в дослідженні д а вн ьо п у с.0г1
мови, у п уб ліка ц ії пам’ято к тощо. у Ч
по віді було також накреслено шип*!
перепекти ну дальшого розвитку слов1я і
зна вчих студій і сформульовано найЯ
Ж Л И В ІШ І проблеми, Я К І потребують оп?|
цювання.
Проф. В . С. Ващ енко (Дніпрові
тровськ) у доповіді «Про вивчення М|\|
слов’янс ьких МОВНИХ ко н та ктів» ВИСЛОВІ®
думку про необхідність вивчення НОВІщД
МІЖСЛОВ’ЯНС ЬКИ Х МОВНИХ ко н та ктів, ОСКІдЛ
ки в сучасному ж и тті народів міжмовні
контакти — це нова обставина мовногорЛ
ви тк у . В ін поставив ряд вимог до слов’яцД
зна вчих досліджень, зокрема в питаД
конкретизації п о няття міжмовних контаїЖ
Т ІВ , ви явле н н я Т И П ІВ ЦИ Х ко нта ктів, ріЛ
них форм і наслі к ів контактування. 1
Д-р філол. наук О. С. МельнЛ
ч у к (К и їв ) у доповіді «Проблеми порів І
няльно-історичиого вивчення лексики СЛО І
в ’яис ьких мов» виклав основні принципі І
укладання етимологічних словників і те І
матично обмежених етимологічних розві І
док, підкреслив доцільність роботи ВЄЛЕ І
кого колективу авторів над етимологів В
ним словником і зазначив, що для забез 1
печення етимологічних досліджень вирі-І
шальне значення мають якомога повніші І
фіксації і пуб ліка ц ії історичної і діалект-1
ної лексики відповідної мови, а також спо II
ріднених і територіально суміжних їй мов.
Доповідач говорив також про розробку»
нових методів етимологічних дослідженії
у з в ’я зк у з ученням про фонетичну струкі
туру індоєвропейського і доіндоєвропеяі
ського кореня, про застосування в майї
бутніх етимологічних працях математиці
них методів.
Проф. С. П. Самійленко (Запо-И
ріж ж я) прочитав доповідь «Східнослов’янІ
ські абревіатури пожовтневої доби і п|
відповідники у західно- та південиосло-І
в ’янських мовах», в як ій охарактеризува»
10 структурних типів абревіатур, створе
них у післяжовтневу добу в східносло-
k
94 Хроніка
•яяських мовах, підкреслив меншу
активність процесу утворення абре
віатур У західно- і південнослов’ян
с ьк и х мовах у порівнянні із східнослов’ян
ським и, відмітивши поряд з цим процес
утворення у цих мовах своїх, оригінальних
абревіатур-новотворів, абревіатур-кальок.
Загальний інтерес викликали доповіді
до. У- Каранської (Київ),
д. А. Савченко (Дніпропетровськ),
присвячені перекладам творів К. Маркса
} ф. Енгельса на українську мову.
Канд. філол. наук Й. А. Б а г м у т
(Київ) і доц. В. В. Ільенко (Дні
пропетровськ) ВИСВІТЛИЛИ в своїх доповідях
питання про утворення спільного лексич
ного фонду в мо ах східнослов’янських
народів у післяжовтневий період. Й. А. Баг-
мут простежив, як у суспільно-політичній
термінології російської, української і бі
лоруської мов виразно виявляється і має
тенденцію до дальшого розвитку процес
творення спільного термінологічного фон
ду, поширюються спільні для всіх східно-
слов’янських мов засоби творення суспіль
но-політичної термінологічної лексики.
В. В. Ільєико з’ясував шляхи і способи
асиміляції запозичених слів.
З доповідями, присвяченими історії
розвитку ук аїнської суспільно-політич
ної лексики радянської епохи, виступили
викладач І. Ю. Ш а ш к і н, доц.
Ю. К . т е х і и, доц. О. Г. Дави
дова (Дніпропетровськ), канд. філол.
наук В. П. Т о к а р, доц. Л. М. С а р-
к і с о в а (Донецьк), доц. А . А . М о-
скаленко (Одеса), доц. І. С. Олій
ник (Запоріжжя), доц. М. В. Си м у-
л и к (Ужгород).
Канд. філол. наук В. Ю. Ф р а н-
ч у к (Київ), коротко охарактеризувавши
попереднє видання IV тому праць О. О. По
тебні, здійснене Інститутом мови і ми
слення ім. М. Я. Марра, доповіла про під
готовку IV тому до нового видання, в
якому передбачається вдвоє збільшити
обсяг матеріалу з морфології, додати до
слідження про ряд граматичних категорій
і матеріали, які раніше не публікувалися.
Акцентологічні дослідження О. О. По
тебні буде видано окремо.
Проф. Й. О. Дзендзелівський
(Ужгород) присвятив свою доповідь ха
рактеристиці діалектологічних проблем,
розповів про основні напрями досліджень
з діалектології і найважливіші досліджен
ня в цій галузі науки.
Питанням діалектології, топоніміки,
ономастики були присвячені виступи
І. Д. С у х о м л и н а, П. М. Л и з а н-
ц я і К- Й. Г а л а с а. Про примісь
ку українську говірку доповіла доц.
В. О. Ш а д у р а (Дніпропетровськ).
Цілий ряд доповідей був присвячений
проблемі міжмовних контактів. Проф.
Ф. П. Медведев у доповіді «Спільні
процеси розвитку та взаємозбагачення
української і російської фразеології в
радянський час» розповів про процеси роз
витку і взаємозбагачення української і
російської фразеології в умовах росій
сько-українських мовних контактів і білінг
візму. Канд. філол. наук І. О. В а р ч е її –
к о (Київ) виступив з доповіддю «Міжмовні
контакти і лінгвогеографія після Жовтня».
Доц. В. І. Столбунова (Чернівці)
виклала наслідки спостережень над ро
сійською говіркою давніх переселенських
сіл колишніх старообрядців на Буковині.
З проблем сорабістики виступили проф.
І. І. Ковалик І доц. К « К * Тр о
фимович (Львів).
Канд. філол. наук В. Т . Коломі-
є ц ь (Київ) доповіла про розвиток лек
сики чеської’ літературної мови після
воєнного періоду.
Канд. філол. наук А. Й. Б а г м у т
(Київ) на матеріалі українсько-чеського
словника, який опрацьовується АН УРСР
і АН Ч С Р , зробила спостереження над
семантичними сферами в лексиці чеської
і української мов. Про спільне й відмінне
у сучасній українській і чеській граматич
ній термінології доповіла доц. Н . А. М о-
скаленко (Одеса).
Проф. П. П. Плющ (Київ) виступив
з доповіддю про мову і стиль творів ви
датного польського поета В. Броневського.
Доц. П. Д. Тимошенко (Київ)
ознайомив присутніх з питаннями передачі
слов’янських прізвищ і географічних назв
в українській літературній мові після
Жовтня. З питань художнього перекладу
на слов’янські мови виступили доц.
П. О. П е т р о в а та викладач Л. Ф. М и-
р о н ю к (Дніпропетровськ).
В обговоренні доповідей взяли участь
Багмут Й. А., Баранник Д. X.,
Варченко І. О., Дзендзелів
ський Й. О., Ковалик 1. І.,
Коломіець В. Т., Москален
ко А. А., Медведев Ф. П., П и-
линський М. М., Плющ П. П.,
Самій ленко С. П., Ш а д у р а
В. О. та ін. Вони підкреслили високий
рівень мовознавчих доповідей, широту на
укових досліджень, відзначили й недоліки
у висвітленні окремих питань.
На заключному пленарному засіданні
звітували керівники секцій. Підсумки ро
боти V II Республіканської славістичної
конференції підвів акад. І. К. Б і л о-
д і д. Він відзначив, що основні особливо
сті конференції — це чітка робота секцій,
охоплення широкого кола питань, більш
конкретний характер досліджень. Конфе
ренція відобразила піднесення слов’яно
знавчої науки на Україні на вищий рівень,
що відповідає загальному стану розвитку
суспільних наук.
Акад. І. К. Білодід поінформував при
сутніх про роботу пленуму Міжнародного
комітету славістів, який відбувся у кінці
вересня 1966 р. в Оксфорді (Англія) з
метою підготовки матеріалів до V I Між
народного з’їзду славістів, що відбудеться
в Празі в 1968 р.
В . ШАДУРА (м. Дніпропетровськ)
95 Хроніка
1966 рік — рік 50-річчя з дня смерті
і 110-річчя з дня народження І. Франка —
залишив помітний слід у різних ділянках
філологічної науки, в тому числі й в мово
знавстві. Радянське франкознавство відо
ме своїми досягненнями у вивченні літе
ратурної мови тих часів, коли жив і тво
рив І. Франко. Ювілейний рік збагатив
лінгвістичну франкіану дослідженнями
мовотворчої індивідуальності І. Франка.
Серед них — дослідження в галузі синтак
сису мови письменника, його мовної май
стерності та мовної еволюції.
Сторінки мовознавчої франкіани попов
нили й дві міжвузівські франківські кон
ференції, перша з яких відбулась у вересні
у Львові та Дрогобичі, а друга — в жовтні
в Житомирі, а також виїзна академічна
сесія, що проходила в жовтні у Львові.
На конференціях у Львові та Дрого
бичі з доповідями виступили: проф.
І. І. Ковалик «Питання методо^
та методики наукового пізнання в поаі^ і
І. Франка», 3. Т. Франко «Мова * І
езії І. Франка», М. Т . Д е м с ь » ^
«Іван Франко — фразеограф» і Б. П. В ® ^ І
д з а р «Художні твори І. Франка ?* І
мецькою мовою». 11 І
На академічній сесії у Львові з д0п
віддю «Каменяр художнього слова» * І
ступив акад. Г. К. Б і л о д і д. и* І
Франківський ювілейний рік мож
вважати роком початку роботи над ук 1,3 І
данням словника мови І. Франка, що я«*’ І
планує здійснити кафедра української МоГ° І
Львівського університету ім. І. фра В|* І
під керівництвом проф. І. І. КоваликКа І
Цей словник буде цінним вкладом мовозна І
ців у вивчення величезної і багатогранні І
спадщини Великого Каменяра. 0| І
3 . $ І
У травні минулого року у Берліні
і Бауцені (Будишині) проходила Міжна
родна конференція з питань вивчення лу
жицьких мов, скликана Інститутом сла
вістики АН НДР у Берліні, Серболужиць
ким інститутом народознавства в Бауцені
та Серболужицьким інститутом Лейпціг-
ського університету.
Конференцію відкрив директор Інсти
туту славістики в Берліні академік
АН НДР д-р Ганс Гольм Б і л ь-
ф е л ь д т.
На конференції було заслухано 25 до
повідей та повідомлень, у тому числі:
«Генетичні відношення між серболужиць
кими діалектами» (проф. Д. Б р о з о-
в и ч, Югославія); «Поділ старолужиць-
кої мовної території в світлі ономастики»
(доц. Е. Е й х л е р, НДР); «Про деякі
неясні питання відбиття праслов’янських
акцентно-інтонаційних і часокількісних
відношень у верхньолужицькій мові» (канд
філол. наук В. Дибо, Москва); «Пробі
леми білінгвізму в Лужиці» (д-р М. Рад.
ловський, ПНР); «Статистичні спо-
стереження над лужицько-німецькою дво- і
мовністю» (д-р Ф. М і х а л к, НДР);
«До питання про проблематику лужиць-
кого етимологічного словника» (проф. І
Г. Шустер-Шевц, НДР); «Про ста-1
ропольські запозичення з лужицьких мов> І
(проф. С. Урбанчик, ПНР); «До питан-1
ня про лексичний склад лужицьких мові І
(доц. Ф. Копечний, Ч С Р); «Подіб-І
ність і відмінності у розвитку відмінні
іменників в українській та верхньолужиць-1
кій літературних мовах» (доц. К- Т р о-1
ф и м о в и ч, Львів) та ін.
Матеріали конференції (доповіді, ви-1
ступи і дискусії) будуть опубліковані.
К . Т Р О Ф И М О В И Ч (м. Львів)
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Наступна: CONTENTS