16 лютого 1967 року минуло 60 років з дня народження доктора
філологічних наук професора Львівського державного університету
ін. їв. Франка Івана Івановича Ковалика.
Щиро вітаючи ювіляра, редакція пропонує увазі читачів на-
укову розвідку І. 1. Ковалика.
У сучасній нижньолужицькій мові, як і в інослов’янських мовах,
для позначення осіб чоловічої і жіночої статі дуже рідко вживаються
різні лексеми (гетеронімія), напр.: пап — mama (maś), muz — żona,
brat — sot§a, koń — kobyła, wojca (< wowca) — baran, а здебільшого ви­
користовуються суфіксальні співвідносні утворення чоловічого і жі­
ночого родів, напр.: gusar— gusafka, krawc — krawcowka, bajak — baja-
wa; пор. ще: jeleń — jeleńca, law — lawowka (ławica, lawina).
у цій статті стисло характеризується словотвір нижньолужицьких
агентивно-професійних назв осіб чоловічої статі*.
У складі нижньолужицьких агентивно-професійних назв осіб чолові­
чої статі зустрічаються успадковані праслов’янські словотворчі типи.
І Утворення з суфіксами пізнішого іншомовного походження рідко висту­
пають у ” Доступних нам матеріалах.
У сучасному нижньолужицькому іменниковому словотворі назв лю­
дей переважно використовується морфологічний спосіб словотворення,
інші способи виявляються рідко3.
Серед агентивно-професійних назв осіб чоловічої статі наявні пере-
і дусім суфіксальні словотворчі типи на -ar (-jar), -ak (jak), -ik, -nik (-ow-
nik, -alnik,, -elnik), -śel, -ic « — ic), ас (*-ась), -с«-*ьс-ь), -ck, -al,
•tyr, -taj, -uch, -ist, -or, -er, -ent.
Словотворчі типи з суфіксом -ar (-jar). У складі нижньолужицьких
агентивно-професійних назв осіб чоловічої статі з суфіксом -ar (-jar) на­
явна значна кількість віддієслівних і далеко менша — відіменникових
і утворень.
Віддієслівні деривати на -ar (-jar) утворені переважно від основ недо-
’ конаних дієслів. Зовсім не утворювались вони від основ дієслів на -nuś,
напр.: begar (begaś), brojar (brojś), cytaf (cytaś), graj ar (graś), gledar (glS-
oaś), hucar (hucyś), kowaf (kowaś), kupowaf (kupowaś), łapar (łapaś), naj-
ma* (najmaś), palaf (paliś) та ін.
1 Предметом наших спостережень є матеріали словників: Е. М у к а, Словарь нижне­
лужицкого языка и его наречий, т. I—II, СПб.—Прага, 1911—1928; В. Swjela, Dolno*
rbskonemski słownik, Budyśin, 1963.
« 2 Про словотвір нижньолужицьких назв осіб жіночої статі див. статпо автора:
^мовотворчий розряд назв живих істот жіночої статі в сучасній нижньолужицькій мові,
^іавістичний збірник*. К., 1963, стор. 23—29.
lllIt * Регресивний спосіб словотворення можна вбачати у словах zbeg (zbegaś), lui (лю-
АНаа) — luźe (мн.). /77. Ковалик
Нижньоііужицькі дублетні утворення типу poznaj аг, poznawaf (Do
naś — poznawał), skazaf — skazowar (skazaś — skazowaś), spy ta r_4
towar (spytaś — spytowaś) переважно семантично тотожні.
– Відіменникові утворення з суфіксом -аг виступають у нижньолужИц.
ній мові в обмеженій кількості, напр.: aptejkar (aptejka), blidaf (blido\
cyglaf (cygel), gjarncaf (gjarnc), gusaf (gus), knigłaf (knigła) та деякі іНщ
Своєрідною особливістю НИЖНЬО- І верхньолужицької ‘МОВ е наявність
іменників, утворених за допомогою суфікса -af від основ дієслів на -owaś* !
Словотворчі типи з суфіксом -ak (-jak). У сучасній нижньолужицькій
мові значно менше агентнвних назв з суфіксом -ak (-jak), ніж у верхньолу.
жицькій. Нижньолужицькі назви осіб з суфіксом -ak (-jak) — це пере,
важно віддієслівні деривати, тимчасом як відіменні утворення зустрічаємо
дуже рідко, пор.: bajak (bajaś), dobлrak (dobлraй), ganjak (ganjaś), gniwak
(gniwaś se);’godak i godac (godaś), J6zdźak i jezdzar (jezdźiś), nadu-
wak i naduwar (naduwaś), pisak (pisaś), poźerak (poźeraś), mbak i rubaf
(rubaś), sejak i sejar i sejc (seś), worak, worack i worać (woraś), pлfak
(pлz) i peźiś, ropak (ropa), piwnak i piwnar (piwny).
У зв’язку з тим, що в нижньолужицькій мові в порівнянні з верхньо-
лужицькою зустрічається значно менша кількість агентнвних утворень
на -ak, серед нижньолужицьких іменників маємо також далеко менше
деривативних протиставлень з однаковою твірною основою з суфіксом
-аг на означення особи-діяча, з одного боку, і з суфіксом -ak на означення
знаряддя— з другого, пор.: klуsak — klośar (klosis), lлtak — lлtar (lй-
taś), nalewak— nalewa? (nalewaś), rezak— rлzaf (rлzaй), Skarak — ska-
raf (śkaraś)5, але поряд з цим існують паралельні синонімічні назви
осіб на -ak ij-ar, напр.: chłoSćak— chłogćar (chłogciś), haduwak — nadu-
waf (naduwaś) i % д.
Словотворчі типи з суфіксами -ik, -пік, -ownik, -alnik, -elnik. У су­
часній нижньолужицькій мові у зв’язку з максимальним використанням
агентивного суфікса -аг небагато агентивно-професійних назв осіб чолові­
чої статі з суфіксами -ік, -пік, -ownik, -alnik, -elnik. Переважно відіменні
і дуже рідко віддієслівні утворення на -ік, -пік вживаються відносно ча­
стіше, ніж назви на -ownik, -alnik, -elnik, пор.: dłużnik (dłużny, dług),
dobrośelnik, gatnik (gat, gatny), humarlik (humarły), hucabnik (hucabny),
łoźnik i łoźownik, łoźowar (łoż, łoźiś, łożowaś), pismownik (pismo) та ін.
Словотворчий тип з суфіксом -śel (-śer). У нижньолужицькій мові
колишній суфікс -tel змінився в -śel у зв’язку з історико-фонетичним про­
цесом зміни t’> s’ перед наступним голосним переднього ряду -е- (t’лlo—
śelo) ®.
Поряд із нижньолужицьким суфіксом -śel7 fa.-луж. -йel) зустріча­
ється ще його варіантна форма -śer (в. -луж. -ćer), яка постала під впливом
суфікса -аг [в.-луж. -аг (-ег)]8.
у 4 Про живу продуктивність словотворчих типів з суфіксом -af свідчать утворення
типу direktaf, пор. в.-луж. direktar, rektar поряд із difektor, rektor.
6 Див.: М. А. Михайлов, Суффиксы имен действующего лицаш серболужич-
ком языке, «Ученые записки Института славяноведения», т. X II, 1959, стор. 175. ;
6 Див.: E. К. М и с k е, Historische und vergleichende Laut- und Formenlehre der
niedersorbischen (niederlausitisch — wendischen) Sprache, Leipzig, 1891, стор. 198—199.
7 Б. Швеля у словах типу н.-луж. raziiel — raziЈelka помилково вбачає суфікси
•el, -elka, бо ж насправді вони утворені від основи інфінітива на -і за допомогою суфіксів
-Sei, -Sel-ka, razi(s)Sel, razi(s) 4* Selka) В. § w e 1 a, Grammatik der niedersorbisch efl
Sprache, 2. Aufl., Bautzen, 1952, стор. 80.
8 Про зміни суфікса -tel у слов’янських мовах див.: І. Ковалик, Віддієслівні
іменники з суфіксами -тель (-tel), -тель-к-а (-tel-k-a), -тель-ниц-а (-tel-nic-a) у слда’ян*
ських мовах, у зб.: «Питання українського мовознавства», кн. IV, Львів, 1960, стор. 5—13
та іи.
40 Словотворчий розряд агективно-професійних назв
Кількість сучасних нижньолужицьких віддієслівних іменників з су­
фіксом -śel на означення осіб за родом їх діяльності чи професії незначна,
і більшість з них — це вже застарілі форми або діалектні слова Наведемо
кілька прикладів: cyniśel (cyniś), pśijaśel (pśijaś), raźiśel i raźiśer (rafiś),
stworiśel (stworiś), wotraźiśel (wotraźiś).
і Контамінований суфікс -śct також дуже рідко виступає в нижньо-
лужицьких іменниках, та ще й інколи паралельно з суфіксом -śel, напр.:
haniśef (haniś), poznaśer (poznaś), rafiser i raiiśel (raźiś), sromiśef (sromiś),
suźiśer (suiiś), zakazyśef (zakazyś), zdrowiśer (zdrowiś), źełaśer i sobuźe-
łaśef (iełaś).
;■ Словотворчий тип з суфіксом -с « #ьс-ь). На сучасному нижньолужиць-
кому мовному грунті суфікс -с репрезентує рефлекси двох генетично різ­
них іменникових словотворчих спільнослов’янських суфіксів -с « -ьс-ь)
і -с « -е-ь). Різниця за походженням суфікса-омоніма -с (-ьс-ь і -6-ь)
виявляється в тому, що суфікс-омонім -с як сучасний нижньолужицький
відповідник давнього спільнослов’янського суфікса -ьс-ь виступає, як
правило, лише після приголосних łowc (<łovbCb), тоді як суфікс-омонім -с—
сучасний нижньолужицький відповідник колишнього спільнослов’янського
суфікса -с (< -*k-jo) послідовно зустрічається після голосних: hrac
(<*gra&>). Між цими своєрідними нижньолужицькими суфіксами-омоні-
мами -с (<-*сь) і -с « * -б ь < -k-jo) ще існує структурно-словотворча
різниця, що виявляється в різному діапазоні їх використання у нижньо-
лужицькому іменниковому словотворі.
Агентивно-професійних віддієслівних назв осіб чоловічої статі з суфі­
ксом -с (< -*ьс-ь) у сучасній нижньолужицькій мові небагато; вони утво­
реній переважно від основ неозначеної форми дієслів на -і, -а, напр.: gralc
(graś, grał), kupc (kupiś), klepc i klepcar (klepaś), łowc (łowiś), plawc (pla-
wiś), rade (raźiś), sejc i sejaf (seś, seju i sejora), stśelc i stŚSlaf. (stSelaś),
tkalc (tkaś, tkał), wotkupc (wotkupiś), źeńc (żeś, żnu), źnjejc i źnejaf (źneś,
ineju, źnejom).
ЩСловотворчий тип з суфіксом -с (<-сь). У сучасній нижньолужицькій
мові ширше використано суфікс -с (<-с-ь)10 в агентивно-професійних наз­
вах осіб чоловічої статі, ніж у сучасній верхньолужицькій мові; у верхньо-
лужицькій мові суфікс -с (< с) поєднується лише з основами інфінітива
на -a-(ć) (behac- behać); у нижньолужицькій мові суфікс -с (< -*с-ь) спо­
лучається з основами інфінітива на -a, -owa, -і, -е, і, таким чином, можна
говорити про наявність у сучасній нижньолужицькій мові похідних су­
фіксів -ас (-<*ас-ь), -іс (<-*іс-ь), -ес (<*ес-ь): godac (godaś), grac (graś),
posłuchac (posłuchaś), segac (segaś), tkac (tka§), worać (woraś), cynic (cy­
niś), knezyc (kneźyś), twaric (twariś), żnic (żniś), drec (dreś), źree (żreś).
Інколи похідний суфікс -іс (< -*і6-ь) втрачає вокальний елемент:
-їс > -с: pogońc (pogońiś) (пор. чеськ. pohonic, укр. погонич), hugojc,
skotogojc (gojś) і в.-луж. hojić.
‘ Характерною особливістю сучасних нижньо- і верхньолужицьких мов
є рідкість агентивно-професійних назв осіб чоловічої статі на -с-а (■< *ьс-а)
(radca).
Словотворчий тип з суфіксом -ck (-śk). У сучасній нижньолужицькій
мові дуже рідко зустрічається спільнолужицький емоціонально нейтра­
лізований віддієслівний словотворчий тип з похідним суфіксом -ck (-Sk)
(в. -луж. ck (<*-ськ). Нижньолужицькі фонематичні суфікси-варіанти
■fik: -gk постали із праслов’янського -бьк-ь у результаті занепаду ь (-ськ>
9 Дериват dobroцel Е. Мука виводить від іменника dobroд (див.: Е. Мука, Словарь
нижнелужицкого языка и его наречий, т. II, СПб. — Прага, 1926—1928, стор. 176Ь
10 Див.: Е. К- Mucke, зазнач, праця, стор. 158—160.
41 > -*к) та внаслідок пізнішої зміни ft > с (6к > ск) або б > і (fck > (к)
У першому випаду №к > ск) маємо зміну щілинного шиплячого елемента
фонеми ’< (Ц) на свистячий с (tc), у другому лише втрату змичного елемент»
ь (\і ) > § 11. ‘ . Л’ \
У сучасній нижньолужииькій мові зустрічається дуже обмежена кіль­
кість від дослівних назв осіб чоловічої статі за родом їх заняття, дії а
цими суфіксами, иапр.: bic>k і bic (biś), grack і graic, grac (graś), mlock
i mtofik (m łośiś), pick i pi&k, pijaf (piś, piju, pijom, pijoft), seek (seś).
Словотворчі типи з суфіксами -al, -tyr, -taj, -uch. В окремих нижньо,
лужицьких агеніивно’професійних назвах виявляються віддієслівні сло­
вотворчі типи з суфіксами -al, -tyr, -taj, -uch: kowal i kowaf (kowaA)
(жін. p. kowalka i kowafka); pastyr (paść; жін. p. pastyrka); rataj; paducn
(padaś).
Утворення з іншомовними суфіксами -ist, -or, -er, -ent. Серед інтер-
націоналізмів нижиьолужицької мови зустрічаються утворення на -ist,
-or, -er, -ent у назвах осіб за родом занять чи професією, напр.: orga­
nist. solist, traktorist, profesor, redaktor, rewizor, iniener, kontroler, asl-
stent, dSrigent, referent.
Наші спостереження над словотвором нижньолужицьких загальних
особових назв осіб чоловічої статі дають підстави вважати, що в цьому
відношенні в нижньолужииькій мові зберігається праслов’янська типо­
логія в системі словотвору.
11 Див.: E. K. Mucke, зазнач, праця, стор. 163—164.
(м Львів)