(1897— 1966)
Юлій Романович Гепнер належ ить до тієї плеяди вчених, які все своє свідоме
ж иття присвятили служінню рідній Батьківщ ині,-лю бим ій науці, справі виховання
філологів.
Закінчивши 1922 р. Х арківський держ авний університет ім. О. М . Горького, Ю лій
Романович працю вав у ньому викладачем російської мови, методики викладання мови,
загального мовознавства та інших дисциплін. З 1946 р. він очолю є каф едру загального
мовознавства і російської мови Х арківського держ авного педагогічного інституту
ім. Г. С. Сковороди.
Лінгвістична спадщ ина Ю. Р. Гепнера досить різном анітна: ту т і теоретичні моно­
графії, відомі не тільки у вітчизняній, а й у світовій науці (зокрем а «О черки по общ ему
и русскому языкознанию », Х арків, 1959), а також посібники д л я викладачів та сту­
дентів: «Соціальне виховання в ш колі профосу», «П онятие фонетического закона.
О предикативности и модальности», «О язы ке и стиле книги В. И . Л енина «М атериа­
лизм и эмпириокритицизм», «Сложное предлож ение и принципы его изучения», чис­
ленні наукові та науково-методичні статті та рецензії тощ о. Н е лиш илась поза його
інтересами і лінгвостилістика. Н изку праць присвятив Ю . Р . Гепнер питанням росій­
ського правопису. Д осить цінними є тако ж його розвідки з історії д о слідж енн я росій­
сько-українських мовних зв ’язків. М овознавчі ідеї Ю лія Ром ан ови ча Гепнера завж д и
будуть дж ерелом натхнення д л я його послідовників і учнів.
О. Ф. ДЕМЬЯНЕНКО