Люблю твоє, Донецьк, я сьогодення,
Веселi усмiшки дiвчат i молодиць.
Оцю буденну круговерть щоденну
у сяєвi розширених зiниць.
Cнiг шарудить, як музика чарiвна,
Хмарки застигли в небi без вiтрил.
Моє тут серце б’ється досить piвно,
Йому для злетiв не потрiбно крил.
А горизонт чорнiє в териконах,
І на копрах засвічують зiрки.
І по степах гуркочуть ешелони,
Вiд них димком попахує гірким.
Нескоро в нас заквiтнуть хризантеми,
Ще не звiльнилось мicто вiд завiй.
Та вже мене на вулицi Артема
Biтa Артем в одежi кам’янiй.