«…десь Бахмут… весна… в саду гуляння…
i вона у бiлому вбраннi…»
«Я згадую Бахмут, i карусель, i поле –
о синь твоїх очей!»
«Сплелися боротьба й кохання,
i кращий хто, не знаю я».
Володимир Сосюра
До юностi зростає вiдстань.
Mоєї в тім нема вини…
Артемiвськ спить,
Але над містом
Витає дух прадавнини.
Колись Бахмут,
Колись сторожа…
Петра й Булавiна слiди,
Як i мої, взяла пороша
В полон, а з ними – і сади,
І карусель, i Дике поле,
Де терикон ледььледь поблiд,
Де дотепер козацька воля,
Мов риба, б’є хвостом об лiд,
Де я несу коханiй квiти,
Й «вона у бiлому вбраннi»…
Не знаю сам, куди подiти
І бiль, i час, i вік мені.
Не знаю, що казати навiть,
Хоч заспокоїтись пора,
Не вiдпускає душу пам’ять,
А болем серце пiдпира…
Сплелися дружньо i Кохання,
І Боротьба у серцi знов…
Хто кращий?
Гасне зiрка рання,
І кличе до життя Любов.