З приходом християнства мова східних слов’ян поповнилася старослов’янізмами.
Протягом усього свого існування українська мова збагачувалась за рахунок лексики споріднених російської, білоруської та інших слов’янських мов. З російської мови, а також через її посередництво в нашу мову увійшла обширна лексика на позначення понять у галузі науки, культури, політики: комсомол, ударник, суботник, вертоліт, хлібозавод та ін. Взаємовпливи між російською та українськими мовами особливо посилилися з другої половини ХУІІ-початку
м Сучасна українська літературна мова// За ред. А П Грищенка. -К, 1997.-С. 190.
хип ст. після приєднання України до Росії. Через російську мову проникає значна кількість термінів, створених на базі західноєвропейських мов: військових (арсенал, бомба, капітан, міна, пістолет), морських (бот, гавань, порт), суспільно-політичних і адміністративних (акт, декларація, контора)^.
Останнім часом шляхом точного перекладу слів або калькуванням з російської мови прийшло багато термінів із різних галузей суспільного житія: избиратель — виборець, ечетчик — лічильник, отличник — відмінник та інші.
Слід зазначити, що російська мова теж запозичує слова з української мови (хлопцьі, девчата, вареник, делянка, рушник, брехня, детвора, чеботьі, борщ, Верховна Рада, шлях, самостийна, держава та ін), що є нормальним процесом взаємозбагачення лексичного складу мов.
За різних історичних обставин, у різні періоди потрапляли до нас лексичні запозичення з польської мови. Крім того, польська мова стала важливим посередником для входження до українського лексичного фонду слів із німецької та латинської мов: достаток, пильнувати, поєдинок, сподіватися, помста, обіцяти та ін.
Чеські запозичення засвоювались українською мовою переважно через польську мову: смутний, влада, чекати, постать та ін..