Це велике релігійне свято, встановлене на згадку про Ісуса Христа перед його смертю. Після того, як Христос здійснив одне із найбільших своїх чудес — лише словом воскресив мертвого вже декілька днів Лазаря, він вирішив піти до Єрусалима.
Відомо, що коли Спаситель в’їжджав до Єрусалима на ослику, вітаючи його, жителі встеляли йому дорогу пальмовими гілками. Звідси й пішов звичай святити гілки дерев. Замість біблійної пальми у нас у Вербну неділю святять вербу, бо саме верба першою викидає „котики” — ці, так би мовити, перші квіти. Ще за часів глибокого язичництва верба була тісно пов’язана з міфологією слов’ян і символізувала першоджерело творення світу. „Котики” на лозах чи вербах ще до прийняття християнства були знаком весни, молодості, відновлення, оздоровлення організму. Наші предки вважали, що вони мають цілющі властивості, тому їх використовували не лише знахарі й цілителі, а й прості люди: варили вербову кашу, тобто кашу з вербовими сережками („котиками”). То ж не випадково, що в пам’ять про це неділю перед Великоднем називають Вербною.
У Вербну неділю служба в церкві закінчується освяченням верби, яку згодом прихожани несуть додому. Для освячення найчастіше нарізали червоної верби, бо вона розцвітає найраніше, ніби символізуючи пробудження життя, відновлення всіх життєвих сил. Існує звичай „бити” кожного стрічного свяченою вербою, при цьому приказуючи:
Не я б’ю — верба б’є,
За тиждень — Великдень,
Недалечко червоне яєчко.
Не вмирай, не вмирай,
Та пасочки дожидай!
Таке биття — це не просто товариський жарт. Це старовинна магічна дія, через яку, як вважати, відбувається відновлення життєдайних процесів, оздоровлення людського організму. Виконуючи цей магічний обряд, батьки бажали своїм дітям великого зросту, міцною здоров’я й щедрого багатства:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
До принесеної додому освяченої в церкві верби ставилися дуже шанобливо. її клали за образи, ставили на покуті, клали у хлівах і конюшнях біля худоби — від нечистої сили, висаджували на обійсті. У деяких місцевостях України з освяченою вербою не заходили в хату, а йшли спочатку до худоби, на поле, а вже потім втикали гілочку в землю, „щоб росла, щоб свячене дерево пустило глибоке коріння”. Вербові гілочки приживляли обіч ставків, озер, річок, щоб зміцнити береги й запобігти обвалам землі й замуленню під час весняної повені, біля криниць — „щоб вода була чистою й холодною”, біля битих шляхів, на городах і дворищах. Перед тим, як увіткнути вербову галузку у вологу землю, промовляли такі слова: „Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток!” Саме від цього українські села просто потопали у вербах. Від них і прохолода, і виготовлення різноманітних господарських речей, які і в сільських, і в міських жителів користуються великою популярністю. Це і кошики, і плетені крісла, і хлібнички, і ясла для худоби, корита, різні ковшики, підставки і багато чого іншого. Вирушав колись чоловік у далеку дорогу і обов’язково брав із собою ложку. Нерідко вербова ложка на Запорозькій Січі слугувала для перевірки добровольців. Новоприбулого козаки запрошували до гуртової каші, де кожен мав свою ложку. Хто не мав вербової ложки, того могли запідозрити як ворога167.
Звичай святити вербу і всі обрядові дії, пов’язані з освяченою вербою, повністю збереглися в Україні. 1 це прекрасно, бо всі вони — духовне надбання українського народу.
“‘7 Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К., 1995.-С.97.
Запитання і завдання на закріплення:
1. Який смисл вкладено в назву одного із найбільших релігійних свят — Благовіщення?
- Які релігійні заборони щодо поведінки християн існують у цей день?
3. Які Ви знаєте обрядодії, пов’язані з Благовіщенням?
- Чому неділю перед Великоднем називають Вербною? Звідки пішов звичай святити гілочки верби?
5. Які дохристиянські вірування, пов’язані з вербою, Ви знаєте?
- Які Ви знаєте обрядодії, пов’язані зі свяченою вербою?
7. З’ясуйте суть старовинної магічної дії „биття” свяченою вербою?
8. Які магічні і лікувальні властивості приписують свяченій вербі?
- Чи доводилося Вам святити вербу? Яке враження справила на Вас служба в церкві у Вербну неділю?