Природна допитливість українців постійно спонукала задумуватися над тим, що діється не тільки на землі, а й на небі: чому сходить і заходить Сонце, чому Місяць буває зростаючим, буває повним, а потім навпаки, розміри його поступово зменшуються, чому одні зорі горять яскравіше, ніж інші, чому окремі зорі, а то й цілі сузір’я в різні пори року змінюють своє положення на небі тощо. Будучи тісно пов’язаними з природою, постійно милуючись зоряним небом і спостерігаючи за небесними світилами, наші предки розрізняли більшість сузір’їв і дали їм свої назви. Так, міцно закріпилися в Україні назви Великий Віз (Велика Ведмедиця), Малий Віз (Мала Ведмедиця), Волосожар (Плеяди), Вечірня (Вранішня) Зоря (Венера), Чумацький Шлях та інші.
За рухом Сонця і Місяця, за їхнім розташуванням на небі наші предки навчилися визначати дні літнього і зимового сонцестояння, пори року та час доби. Не маючи годинників, селяни могли точно визначати час, орієнтуючись на Сонце і на свою тінь від нього. Вночі ж орієнтиром були зорі, особливо Великий Віз та Волосожар. Добу умовно ділили на проміжки, кожен з яких мав свою назву: північ, за північ, досвіток, ранок, схід сонця, полудень, вечір, близько півночі.
Знову ж таки Сонце, Місяць та зорі допомагали людям орієнтуватися на місцевості, причому природні явища сходу та заходу Сонця знайшли відображення в назвах сторін світу — схід, захід. Якщо опівдні стати обличчям у той бік, де буде найменша тінь від Сонця, то це й буде південь, а протилежний їй — північ. Спостережливим нашим предкам навколишня природа теж допомагала зорієнтуватися у просторі. Вони помічали, що бабки вранці сидять крильцями на схід, у полудень — на південь, а ввечері — на захід.
Подив і захоплення викликають уміння запорозьких козаків орієнтуватися у безмежному морському просторі, коли вони, перепливши Чорне море, точно підпливали до Царграда, Синопа чи інших турецьких міст. Не менше здивування викликають і вміння чумаків, які їздили в Крим по сіль, у південних степах вночі точно визначати дорогу, орієнтуючись лише на Чумацький шлях.
Коли ще не було винайдено годинника, нашим предкам не становило великих труднощів точно визначати час доби. Для цього треба було лише уважніше придивитися до навколишньої природи, зокрема до тих рослин, які періодично розкриваються і закриваються протягом доби. Усі циклічні процеси, які існують у тварин і рослин, вироблялися протягом життя незчисленних поколінь їхніх предків і закріпилися у спадковому коді кожного виду. Це вже пізніше вчені прийшли до висновку, що навколишній світ підпорядкований добовим ритмам.
Зі сходом сонця (4-5 година ранку) прокидаються жовтенькі кві- точки-зірочки козлобородника, розкриває блакитні очі дикий цикорій, струшують сон квіти шипшини. Десь о п’ятій-шостій годині ранку заяскравіють у траві білі квіточки в’юнка польового і жовті голівки кульбабки. О восьмій ранку, ніби від помаху чарівної палички, спливають на поверхню водоймищ і розкриваються незаймано-ніжні квіти білої лілеї. Переважна більшість рослин, які першими відкривають очі на світ Божий, першими ж і „готуються до сну”. Після полудня закриваються квіти дикого цикорію, козлобородника, біла лілея о п’ятій годині вечора складає свої пелюстки, на заході Сонця закриваються квіти шипшини.
Чого тільки не побачиш у природі. Така собі звичайна трава конюшина, а придивіться, як вона о десятій годині вечора готується „до сну” або ж до негоди. Листя конюшини складається із трьох дрібненьких листочків, два бокових із них перед сном складаються „долоньками” над квіткою, а третій листочок щільно накриває їх зверху, захищаючи квіти від холодної роси чи дощу. Яка зворушлива турбота, не правда?
Отже, рівень астрономічних знань українського народу здавна був досить-таки високим. Він грунтувався на багатовікових спостереженнях над небесними світилами, над навколишньою природою, і, постійно накопичуючись і вдосконалюючись, передаючись від покоління до покоління, сформував стабільні астрономічні уявлення.
Запитання і завдання на закріплення:
1.На чому грунтувалися астрономічні знання давніх українців?
2.Як наші предки визначали час доби (вдень і вночі), коли ще не було годинників?
3.За якими природними ознаками наші предки могли точно визначити сторону світу (наприклад, у морі, степу)?
- Які рослини допомагали нашим предкам точно визначати час доби?
5. Чи вважаєте Ви себе спостережливою людиною?