Орфографічний запис:
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми
долоньками
крихітну свічечку букви «ї»,
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є»,
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.
Бо кажуть, дитино,
Що мова наша — солов’їна.
І. Малкович.
Фонетичний запис (транскрипція):
[хаі це / можливо / і неи
наісут:ев’іше / але ти / диетйно /
покликана захиешчати свО]іми
долонками крйх’ітну св’ічеичку
букви / ]і / а також / вйтагнуушис
на палчиках / обеирігати
м’ісачниі серпик букви / уе / шчо
зр’ізаниі з неба разом із нйточкоіу //
бо кажут / диетйно / шчо мова
наша / солов}іна //]
39
УКРАЇНСЬКА МОВА
Фонетична транскрипція застосо­
вується в діалектологічних записах,
у наукових працях з фонетики, часто
в словниках іноземних мов тощо.
Фонематична транскрипція до­
сить близька до орфографічного за­
пису, вона передає тільки фонемний
склад морфем, слів і текстів, а не всі
відтінки звуків мови, у яких реалізу­
ються фонеми.
Наприклад, слово вчаться у фоне­
тичній транскрипції записують так:
[учац’:а], а у фонематичній [вчат’с’а].
Проте в навчальній літературі не­
рідко об’єднують обидва види тран­
скрипції, а деякі позначки опуска­
ють — залежно від мети транскрибу­
вання слів.
Практична транскрипція — запис
засобами національної абетки чужо­
мовних власних назв, термінів та
інших неперекладних слів. Цей різ­
новид транскрипції не виходить за
межі графіки мови, що запозичує.
Практичною транскрипцією корис­
туються для перекладу технічної до­
кументації, для географічних карт,
путівників тощо.