Приголосні класифікують:
• за участю голосу й шуму;
• за місцем творення, тобто місцем дії
активних і пасивних мовних орга
нів, які беруть участь у вимовлянні
звуків;
• за способом творення, або як саме
утворюється звук;
• за акустичним вираженням;
• за твердістю й м’якістю, що зале
жить від ступеня наближення се
редньої частини язика до твердого
піднебіння.
За участю голосу й шуму приголос
ні поділяють на:
• Сонорні (від латинського sono
rous — звучний) — це приголосні,
при творенні яких голос переважає
над шумом (Ш < Г): [б], [ж], [н],
[«'].[•*]. М .(Р ], [Р И Л -
• Шумні — приголосні, що творять
ся за допомогою шуму й голосу. За
лежно від наявності голосу вони
поділяються на:
42
Фонетика. Графіка. Орфоепія
дзвінкі: [<Л, [д], [ д ], [г], [з], [з'],
[лг], 1ґ 1» [дяс\, [аз], [5з'] — У цих
звуках шум переважав над голо
сом (Г < Ш);
глухі: [?<], [л], [с], [с ], [т ], [т],
[ф\, [*], [ш], [ц], [ц'І, [ч] — ці
звуки складаються тільки з шуму.
Шумні звуки (дзвінкі та глухі) ут
ворюють акустичні пари (крім ф).
УВАГА!
Сонорні звуки парних не мають. У шкільній
практиці їх відносять до дзвінких звуків.______
За місцем творення приголосні
поділяють на:
• Губні: [б], [л], [в], [лі], [ф].
• Язикові. Ці приголосні залежно від
того, яка частина язика торкається
до піднебіння, поділяють на:
передньоязикові: [], ['], [яг],
[ т ], [з], [з ], [с], [с], [ц], [ц],
[& ], [ Ј '], [ж], [ч], [ш], [<&], [л],
[л], [«]. [к'], [р], [р];
середньоязикові: [/];
задньоязикові: [г], [к], [дг].
• Глотковий (фарингальний): [г].
За пасивним органом передньо
язикові поділяють на:
• Альвеолярні (піднебінно-зубні):
[леї, М . [ш], [аж], [р], [р ].
• Зубні: решта передньоязикових
приголосних.
За способом творення приголосні
поділяють на:
• Зімкнені ( проривні):
зімкнені чисті: [б], [л], [д], [а ],
[т ], [т], [г], [к] — ротові, [л],
[н], [н ] — носові;
африкати: [аж], [аз], [аз*], [ч],
[чИч'З*
• Щілинні: [в], [ф], [з], [з ], [с], [с ],
[ж], [ш], [у], [г], [х], [л], [л ].
• Дрижачі: [р], [р'].
За акустичним вираженням деякі
приголосні поділяють на:
• Шиплячі: [ж], [ч], [ш], [аж].
• Свистячі: [з], [з'], [ц], [ц'], [с], [с'],
За твердістю і м’якістю приголосні
поділяють на:
• М’які: [д'], [і»'], [з'], [с'], [ц'], [л'],
ік],[р'],[^'].иг
Вони, крім [/3, мають тверді відповід
ники й утворюють пари. Наприклад:
[тин] — [тік]
[сад] — [сад]
[лин] — [л'ін].
• Тверді:
губні: [б], [п], [в], [м], [ф]\
шиплячі: [ж], [ч], [їй], [дж]\
задньоязикові: [ґ], [к], [х];
глотковий: [г].
Ці приголосні парних не мають і
м’якими ніколи не бувають. Лише
перед голосним [і] та йотованим
звуками (які позначаємо на письмі
літерами я, ю, є) вони можуть бути
пом’якшеними (напівм’якими). Таку
вимову пом’якшених звуків позна
чаємо знаком [’] (як апостроф): [б’ік],
[в’ік], [п'ік], [к’іт], [п’уре], [дв’іч’і ].
44
Способи позначення м’якості на
письмі:
• за допомогою літери ь (знака м’як
шення): сталь — [стал'], сльози
— [сл ози], рельєф — [реил']еф];
• за допомогою літери і: хліб —
[хліб], зліт — [зл'іт];
• за допомогою літер я, ю, є, якщо во
ни стоять після приголосного: лю
ди — [луди], земля — [зеимл а],
виллємо — [вйл' :емо].
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Словесні формули класифікації деяких приго
лосних звуків, які склав мовознавець Іван Ющук:
«Мавпа Буф» — губні приголосні;
«Ми винили рій» — сонорні приголосні;
«Усе це кафе «Птах і чаша» — глухі приголосні;
«Ще їжджу» — шиплячі приголосні;
«Сце їздзу» — свистячі приголосні (дитяча мова).
Зразок характеристики звуків:
Наша ціль — людське щастя і воля
І. Франко.
наша — [наша]
[н] — приголосний, сонорний, пе
редньоязиковий, зімкнений носовий,
твердий;
[а] — голосний, нелабіалізований,
заднього ряду, низького підняття,
наголошений;
[ш] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, щілинний,
шиплячий, твердий;
[а] — голосний, нелабіалізований,
заднього ряду, низького підняття,
ненаголошений.
ціль — [ц іл ' ]
І
Фонетика. Графіка. Орфоепія
[ц ] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, африката,
свистячий, м’який;
[і] — голосний, нелабіалізований,
переднього ряду, високого підняття;
[л ] — приголосний, сонорний, пе
редньоязиковий, щілинний, м’який.
людське — [лудс'ке ]
[л'] — приголосний, сонорний, пе
редньоязиковий, щілинний, м’який;
[у] — голосний, лабіалізований,
заднього ряду, високого підняття,
ненаголошений;
[д] — приголосний, шумний, дзвінкий,
передньоязиковий, зімкнений, твердий;
[с ] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, щілинний,
свистячий, м’який;
[тс] — приголосний, шумний, глухий,
задньоязиковий, проривний, твердий;
[е] — голосний, нелабіалізований,
переднього ряду, середнього піднят
тя, наголошений.
щастя — [шчас'т'а]
[ш] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, щілинний,
шиплячий, твердий;
[ч] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, зімкнений,
африката, шиплячий, твердий;
[а] — голосний, нелабіалізований,
заднього ряду, низького підняття,
наголошений;
[с] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, щілинний,
свистячий, м’який;
[пі] — приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, зімкнений,
м’який;
[а] — голосний, нелабіалізований,
заднього ряду, низького підняття,
ненаголошений.
і-[і]
[ї] — голосний, нелабіалізований,
переднього ряду, високого підняття,
ненаголошений.
воля — [вола]
[в] — приголосний, сонорний,
губний, щілинний, твердий;
[о] — голосний, лабіалізований,
заднього ряду, середнього підняття,
наголошений;
[л*] — приголосний, сонорний, пе
редньоязиковий, щілинний, м’який;
[а] — голосний, нелабіалізований,
заднього ряду, низького підняття,
ненаголошений.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Приголосні звуки
Наступна: Наголос