Новий довідник: Українська мова. Українська література

Український алфавіт

Сукупність букв, розміщених в ус­
таленому для певної мови порядку,
називають алфавітом (азбукою,
абеткою).
Походження термінів
Алфавіт — від назв перших двох
букв грецького алфавіту: альфа і бе­
та (по-новогрецьки — віта).
Азбука — від назв перших двох
букв старослов’янського алфавіту: аз
і буки.
Абетка — від назв перших двох
букв українського алфавіту: а і бе.
УВАГА!
Ці слова — абсолютні синоніми.
З історії українського алфавіту
Сучасний український алфавіт —
це видозмінена давня слов’янська аз­
бука, яку називають кирилицею. Та­
ку назву вона дістала від імені Ки­
рила, грецького місіонера, що разом
зі своїм братом Мефодієм склав цю
азбуку (IX ст.). Брати та їхні послі-
53
УКРАЇНСЬКА МОВА
довники перекладали грецькі релі­
гійні книги старослов’янською мо­
вою. Кирилиця лягла в основу бол­
гарського, македонського, україн­
ського, російського, білоруського та
сербського письма. Інші ж слов’яни
(поляки, чехи, словаки, хорвати,
словенці, лужичани) використову­
ють латиницю.
У Київській Русі ця азбука особли­
во поширилася після офіційного при­
йняття християнства в 988 р. Кири­
личний алфавіт складався із 43-х
літер, що мали словесні назви.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
За тисячолітнє існування кирилиці в український
алфавіт уведено лише кілька додаткових лі­
тер — й, ї, г, е.
Сучасна українська кирилиця проти первісної
кириличної системи змінила звукову вартість
літер г (укр. [А], а не [д]), е (укр. [/є], а не [е]), и
(укр. звук високо-середнього підняття, а не [/]),
щ (укр. [шч], а не [и/от]), ь (знак м’якшення, а не
короткий голосний переднього ряду).
Буква і] хоч і відома з літописних пам’яток дав­
ніх часів як позначення звука [/], у сучасному ал­
фавітному значенні вживається з кінця XIX ст.
Літери ю, я графічно видозмінені букви (юс ма­
лий) і (юс великий), тому їх не вважають нови­
ми. У зв’язку з тим, що в кириличній азбуці було
вісім грецьких літер, які не відповідали звуково­
му складові української мови, їх вилучено з ал­
фавіту. Це літери ш — (омега), і — (ксі), | —
(псі), А- — (фіта),ч — (іжиця). Літери з (зем­
ля) і 5 (зело) передавали один звук, тому зали­
шилася тільки одна літера. Зайвими в україн­
ській графіці виявилися літери ь (єр (йор)) і ьі
(єри (йори)).
Пізніше замість довгих назв літер були прийняті
сучасні — короткі: «а», «бе», «ве» тощо [33,
с. 31-32]. ‘
Сучасний український алфавіт
складається з 33 букв, кожна з яких
має своє місце, свою форму (буває ве­
ликою і малою, писаною і друкова­
ною) та назву.
Український алфавіт
Букви Назви букв Букви Назви букв
А а а Н н єн
Бб бе 0 о о
Вв ве Пп пе
Гг ге Рр ер
Ґ г ге Сс ес
Дд де Тт те
Ее е Уу у
Єє іе Ф Ф еф
Ж ж же Хх ха
3 з зе Цц це
И и и Чч че
Іі і Ш ш ша
Ї ї і’ Щ щ ща
Й й йот Ь ь знак
К к ка м’якшення
Лл ел Юю ІУ
М м ем Яя Іа
Кожній людині треба знати алфавіт
з абсолютною точністю, оскільки він
має практичне значення. Насамперед
це засіб довідки, адже всі словники,
каталоги в бібліотеках, різні списки
осіб укладаються строго за алфавітом-
54
Фонетика. Графіка. Орфоепія
При цьому враховується як зовнішній
(початкові букви), так і внутрішній
алфавіт (друга, третя… літери). Його
використовують і як засіб обліку: зна­
чення літери відповідає її алфавітно­
му порядкові: А (а) — «перший», Б
(б) — «другий» і т. д.
УВАГА!
Апостроф ( ’) і дефіс (-) при розташуванні
слів за алфавітом не враховуються.
Розміщення літер в алфавіті традиційне,
ніякої закономірності в цьому немає. Тому ал­
фавіт треба просто запам’ятати.
До 1993 року буква ь стояла в алфавіті ос­
танньою, тепер Ті переставлено на третє
місце від кінця.
Нормами орфоепії передбачене
правильне називання літер, особливо
в складі абревіатур, які набули сьо­
годні великого поширення:
УРП ( у-ер-пе ), ТСН ( те-ес-ен ),
ХТЗ (ха-те-зе).
Отже, алфавіт є засобом буквеного
читання.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.