Апостроф — надрядковий гра­
фічний знак, що не позначає жодного
звука, а вживається в українському
письмі для передачі роздільної вимо­
ви твердих приголосних перед на­
ступними йотованими голосними я,
ю, є, ї, що позначають два звуки: [/а],
Иу]> !>]> Ш-
Апостроф ставимо:
В українських словах:
1. Після губних б, п, в, м, ф перед йо­
тованими я, ю, є, ї ( «мавпа Буф» ):
здоров’я, люб’язність, жираф’ячий,
в’ється, солов’ї, м’який, дев’ятсот.
2. Після р у кінці складу, якщо у ви­
мові чується звук [/]:
М ар’яна, подвір’я, сузір’я, між­
гір’я, мат ір’ю, пір’їна, на узгір’ї.
3. Після префіксів, які закінчуються
на приголосний:
під’їзд, без’ядерний, від’їжджати,
перед’ювілейний, об’єднання, воз­
з’єднання, роз’яснити,
але:
безініціативний, розучити, зеко­
номити.
4. Після першої частини складних і
складноскорочених слів, що закін­
чується на приголосний:
трьох’ярусний, дит’ясла, пап’єв-
ропейський, М ін’юст; пів’яблука,
пів’юрти, пів’ємності, пів’їдальні,
але:
півдня, півапельсина, пів-Африки,
пів-Японії.
5. Після к у слові Л ук’ян та похідних
від нього:
67
^4
УКРАЇНСЬКА МОВА
Л ук’янович, Лук’яненко, Лук’ян-
чук, Лук’янець, Лук’яниця.
У словах іншомовного походження:
1. Після:
• губних б, п, м, в, ф;
• шиплячих ж, ч, ш;
• задньоязикових к, х;
• гортанного г
перед я, ю, е, ї (якщо у вимові
чується звук [;’]):
комп’ютер, прем’єр, миш’як,
п’єдестал, інтерв’ю, Руж’є, Х ’юс-
тон, Монтеск’є.
2. Після р у кінці складу:
інтер’єр, бар’єр, кар’єра, Фур’є.
3. Після префіксів, що закінчуються
на приголосний:
ад’ютант, кон’юнктура, ін’єкція,
кон’юнктивіт.
4. Після скороченої частки де- (д’) та
частки о у прізвищах:
О’КейсІ, О’Генрі, Ж анна Д ’Арк,
Д ’Артаньян.
Апостроф не ставимо:
В українських словах:
1. Після губних б, п, м, в, ф, якщо пе­
ред ними стоїть приголосний (крім
р), що належить до кореня слова:
свято, мавпячий, духмяний, різд­
вяний, тьмяний, різьбяр, медвя­
ний, рутвяний, дзвякнути,
але:
арф’яр, черв’як, верб’я, верф’ю;
підв’язати, зв’язок, розм’якнути,
розп’ясти.
2. Після р на початку складу, якщо
йотовані позначають його м’якість
[Р*]:
зоря, рясний, рядок, крючок, гаря­
чий, порятунок, бряжчати.
3. Перед буквосполученням йо:
серйозний, курйозний; Воробйов,
Муравйов, Соловйов.
У словах іншомовного походження:
1. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х
перед я, /о, є, що позначають
м’якість (пом’якшення) попе­
реднього приголосного:
бюджет, бюро, бювет, гравюра, ко­
мюніке, пюре, кювет, фюзеляж,
Барбюс, Мюнхен.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ]
В ‘я ч е с л а в , В я зе м с ь к и й , В ’ял ь ц е в а , Р у м я н ц е ­
ва , П р окоф ’єв , С т е ф ‘ю к ,
але:
Рєпін, Р яз а н ь , Б р ю ссел ь.
В ‘я ч е с л а в
з в ’язковий
то р ф ‘ян и й
п ів’ям и
б у р ’ян
с у з ір ‘я
со л о в ’ї
ін т е р в ‘ю
ПОРІВНЯЙТЕ!
С в я т о с л а в
с в я тк о в и й
духмяний
п ів- Я л ти
бур як
серйозний
Соловйов
гравю ра