1. При словозміні та словотворенні:
г-ж -з:
нога — ніженька — на нозі,
друг — дружний — друзі,
Ольга — Ольжин — Ользі;
к -ч -ц :
рука — рученька — у руці,
музика — музичний — музиці,
Оксанка — Оксанчин — Оксанці;
х-ш -с:
вухо — вушко — на вусі,
муха — мушва — мусі,
Стеха — Стешин — Стесі.
2. При творенні прикметників за до
помогою суфікса -ськ- та іменників
із суфіксом -ств
ськ- -зьк ( ий7
• г, ж, з + — ► / »
-ств- -зтв ( о )
Прага — празький, Волга —
волзький, Париж — паризький,
Запоріжжя — запорізький, Кав
каз — кавказький, киргиз —
киргизький, убогий — убозтво,
боягуз — боягузтво.
-ськ- -цьк ( ий)
• к ,ч ,ц + -* * ‘ ,
-ств-_____ -цтв (о )_
76
Орфографія
Кременчук — кременчуцький,
Вінниця — вінницький; козак —
козацький — козацтво, ткач —
ткацький — ткацтво.
-ськ- -ськ (ий)
• х, ш, с + —*• , ,
-ств- -ств (о)
Іртиш — іртиський, Сиваш —
сиваський, Одеса — одеський,
птах — птаство, товариш —
товариський — товариство.
УВАГА!
Інші кінцеві приголосні, зокрема д, т, хоч і змі
нюються у вимові, проте на письмі зберігаються:
брат — братський, братство, люд — люд
ський, людство.
Суфікс -к-, що стоїть після приголосного осно
ви, випадає:
Чукотка — чукотський, Каховка —
каховський.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Слова, у яких не відбувається чергування приго
лосних:
казахський (від казах), цюрихський (від Цю
рих), баскський (від баски), тюркський (від
тюрки), нью-йоркський (від Нью-Йорк), мекк-
ський (від Мекка), герцогство (від герцог).
З.При творенні іменників із суфік
сом -ин- від прикметників з осно
вою на -ськ-, -цьк-:
-ськ- ’ -шин (а)
• + -ин- -* , .
-цьк- -ччин(а)
київський — Київщ ина, івано-
франківський — Івано-Франківщи-
на; німецький — Німеччина, крі
пацький — кріпаччина,
але:
донецький — Донеччина, галиць
кий — Галичина.
Примітки:
1. Чергування приголосних спостерігаємо
також при творенні прізвищ на -енк(о),
■ук, де сполучення приголосних -ськ-, -ск-,
-зьк- змінюються на -шч- (орф. щ), ■жч-:
Васько — Ващенко, Ващук; Параска —
Паращенко, Паращук; Водолазький —
Водолажченко.
2. Зазнають також змін сполучення приго
лосних -ск-, -шк- перед суфіксом -ан-\
• + -ан- —*■ -щан (ий)
-іик-
пісок (піску) — піщаний, віск — воща
ний, дошка — дощаний.
4. При творенні вищого ступеня по
рівняння прикметників і прислів
ників за допомогою суфікса -ш-:
г,ж, з , -жч (и й ) е
• + -ш- .-г* , ‘
с_________________ -щ (ии) е
дорогий — дорожчий, дорожче;
дужий — дужчий, дужче;
вузький — вужчий, вужче,
легкий — легший, легше;
високий — вищий, вище (при сту
пенюванні прикметників суфікси
-ок-, -ек-, -к- випадають).
УВАГА!
Чергування зберігається в похідних від прикмет
ників дієсловах та іменниках, утворених від цих
дієслів:
дорожчий — д о р о ж ча ти — подорожчання;
вищий — ви щ ати — підвищення.
УКРАЇНСЬКА МОВА
5. Чергування приголосних у коре
нях дієслів при дієвідмінюванні:
д — дж:
ходити — ходжу, ходиш*,
садити — саджу, садиш…
зд — ждж:
їздити — їжджу, їздиш…
з — ж:
в’язати — в’яжу, в’яжеш…
возити — вожу, возиш…
с — ш:
писати — пишу, пишеш…
просити — прошу, просиш…
к — ч:
плакати — плачу, плачеш…
пекти — печу, печеш…
т — ч:
світити — свічу, світиш…
хотіти — хочу, хочеш…
ст — шч (щ):
простити — прощу, простиш…
УВАГА!
У дієсловах І дієвідміни зміна приголосних пе
ред особовим закінченням відбувається в усіх
формах теперішнього та майбутнього часу. У
дієсловах II дієвідміни чергування приголос
них відбувається лише при творенні 1-ої особи
однини теперішнього часу (проаналізуйте наве
дені приклади).
6. У дієслівних формах губні приго
лосні чергуються з буквосполучен-
ням «губний + л*:
б — 6л: любити — люблю,
загубити — загублю;
п — пл: купити — куплю,
топити — топлю;
в — вл: ловит и — ловлю ,
мовити — м овлю ;
м — мл: ломит и — лом лю ,
гриміти — гримлю ;
ф — фл: графити — графлю.
Примітка. У різних частинах мови може
відбуватися чергування губних з буквосполу-
ченням «губний + й»:
бити — б’є; вити — в ’є, в ’юн;
споминати — пом’янут и, пам ’ять;
верф — верф’ю, верф’яний.
7. При словотворенні приголосні ос
нови к і ц перед суфіксом -н- чергу
ються з ч:
• К + -н- —> -чн (а)
-Ц-__________________________________________
вік — вічний, місяць — місячний,
пшениця — пшеничний.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Слова, у яких вимовляємо й пишемо -шн-:
руш ник, руш ниця, дворуш ник (хоч рука), со
няшник (хоч сонце), м ір ош ник (хоч мірка),
торіш ній (хоч торік), сердеш ний (у зн. «бідо
лашний», хоч серце).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Чергування приголосних
Наступна: Засоби милозвучності української мови