З великої літери пишемо:
1. Імена, по батькові, прізвища,
псевдоніми, прізвиська, конспіра
тивні клички:
Надія, Василь, Сергій, Тетяна,
Олександр Петрович Довженко,
Василь Симоненко, Іван Нечуй-Ле-
вицький, Леся Українка (Лариса
Петрівна Косач), Остап Вишня
(Павло Михайлович Губенко),
Олександр Олесь (Олександр Івано
вич Кандиба), Олег Ольжич (Олег
Олександрович Кандиба), Богдан-
Ігор Антонич, Шекспір, Цицерон,
Квінт Горацій Флакк, Нестор
Літописець, Дюма Старший, Коб
зар (про Т. Шевченка), Каменяр
(про І. Франка), Сонцепоклонник
(про М. Коцюбинського).
Примітки.
• 3 малої літери пишемо назви народів,
племен, людей за національністю та
місцем проживання:
українець, білорус, росіянин, іспанці,
болгари, чехи, кияни, львів’янин, оде
сит, полтавець.
• 3 малої літери пишемо імена та прізви
ща людей, які втратили значення влас
них назв і стали загальними назвами:
рентген (назва апарата), дизель (назва
двигуна), френч, макінт ош (назви
одягу), донжуан (спокусник, лове
лас), каїн (братовбивець), юда (зрад
ник), меценат (тепер — покровитель
наук, мистецтв); назви одиниць
виміру — ват, ом, ампер, кулон.
2. Назви релігійних понять:
Бог, Господь, Отець Небесний, Син
Божий, Ісус Христос, М ат и Божа,
Богородиця, Пречиста Д іва Марія,
Будда, А ллах.
3. Назви божеств і міфологічних
істот:
Брахма, Зевс, А поллон, Нептун,
Венера, Геракл, Прометей, Антей,
Перун, Велес, Стрибог, Берегиня,
Лада, Кий, Хорив, Щ ек, Либідь.
Примітки.
• Родові назви міфологічних істот пи
шемо з малої літери:
ангел, демон, русалка, мавка, німфа,
чугайстер, лісовик, водяник, домовик,
фея, фавн, титан.
• Індивідуальні міфологічні назви, що
перетворилися на загальні або вжива
ються в переносному значенні, пише
мо з малої літери:
молох війни, сучасні геркулеси, дід-
мороз, баба-яга, іван-покиван.
4. Прізвища людей, уживані в за
гальному значенні без негативної
оцінки, пишемо з великої літери:
Гей, нові Колумби й М агеллани,
Напнемо вітрила наш их мрій!
В. Симоненко.
Орфографія
Дороги йш ли, врізалися з розгону
У плем ена, П о м п еї та міста…
С ивіли т а відходили П лат они,
І формули слідів чит ав Сковорода.
Б. О лійник.
Якщо ж прізвища (імена) вжива
ються зневажливо, вони пишуться з
малої літери:
квіслінги, дант еси, валуєви, плюш-
кіни, облом ови, кайдаш і.
Чого варт і наш і т ам ерлани та на
полеони без коня? ( О. Гончар).
5. Назви дійових осіб у байках,
казках, драматичних творах, хоч у
звичайній мові вони вживаються як
загальні імена:
Л исиця, Щ ук а , В о вк та Я гня,
Бдж ола і Ш ерш ень, Лебідь, Рак і
Щ ука, М а в к а , П ерелесник; Той,
що греблі рве; Л ісовик, Водяник,
Червона Ш апочка, Івасик-Теле-
сик, Баба Я га, Д ід Мороз.
6. Клички свійських тварин, а та
кож приручених чи дресированих
звірів і птахів:
собака Сірко, кінь Гнідий, кот ик
М урчик, корова Зірка, папуга Фа
раон, слон Раві.
7. Особливості написання скла
дних власних імен та прізвищ:
• У складних (подвійних) іменах,
які пишемо через дефіс, кожна
складова частина починається з ве
ликої літери:
Зиновій-Б огдан Х м ельницький,
Вольфган-Амадей Моцарт. І
• Різні частки, артиклі, інші служ
бові слова (ван, да, де, ді, дед, ед, ель,
ла, фон тощо) у середині прізвищ та
імен іншомовного походження пи
шемо з малої літери й окремо:
Н ур ед Д ін, Абд ель Керім, Бретон
де лос Еррерос.
• Частки, артиклі та інші службові
слова перед іншомовними прізви
щами пишемо з малої літери й
окремо:
Людвіг ван Бетховен, да Вінчі, Ло
пе де Вега Карпіо, фон дер Гольй,
але:
Декарт, Фонвізін, Ларошфуко, Ла
фонтен (за традицією, їх так за
своїла українська мова).
• У корейських, в’єтнамських, бір
манських, індонезійських і таї
ландських прізвищах та іменах усі
складові частини пишемо з великої
літери (без дефісів):
Хо Ш і М ін, У Чин Су, Кім Ір Сен,
Лім Хон Ін, Суджоно Хадіното,
Кулам Сайпрадіт.
• Слово дон («пан») перед особовим
ім’ям як форму ввічливого звертан
ня пишемо окремо й з малої літери:
дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе.
У власних назвах відомих літера
турних героїв це слово пишемо з
великої літери:
Дон Ж уан, Дон Кіхот,
але:
у загальному значенні слово дон
жуан пишемо з малої літери і разом.
95
УКРАЇНСЬКА МОВА
• Тюркські, вірменські та інші осо
бові назви з компонентами бей, за
де, огли. меліте і т. ін. що вказують
на соціальний стан, родинні сто
сунки тощо, пишемо разом:
Ізмаілбей, Турсунзаде, Керогли;
але:
арабське ібн пишемо окремо:
Ібн Рустик, Ібн Сіпа, Ібн Фадлан,
а тюркське паша — через дефіс:
Осман-паша, Гедік-паша.
• Частини прізвищ Мак-, Ван-, Сен-,
Сан- пишемо з великої літери і че
рез дефіс:
Ван-Дейк, Ван-Гог, Сен-Сімон,
Сан-Мартіні.
Особливості написання прикмет
ників, утворених від складних особо
вих імен:
• прикметники, утворені від імен, що
пишуться через дефіс, зберігають
це написання:
Жан-Жак — жан-жаківський;
• від прізвищ типу: ван Бетховен,
фон Бетховен, фон Бісмарк утво
рюються тільки від іменника —
бетховенський, бісмаркський;
• утворені від імені й прізвища
прикметники пишемо через дефіс:
Вальтер Скотт — валътер-скот-
тівський, Ж уль Верн — жулъ-
вернівський, Марк Твен — марк-
твенівський.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Правопис префіксів пре-, при-, прі-
Наступна: Прикметники, утворені від назв осіб