Лексикологія (від грецьких lexikos
~ пов’язаний зі словом і logos — учен-
ия) — це розділ науки про мову, який
вивчає лексику, тобто словниковий
склад мови й слово як його основну
одиницю.
Терміном «лексика» також прийня­
то позначати всю сукупність слів у
Мові та всю сукупність значень, які
закріпились за словами в процесі бага­
товікового користування мовою.
Лексикологія розглядає словнико­
вий склад мови в таких аспектах:
• лексика споконвічна і лексика за­
позичена;
• загальновживана і професійна;
• нейтральна і стилістично забарвлена;
• активна і пасивна;
• нова і застаріла тощо.
У лексикології вивчаються одно­
значні й багатозначні слова, омо­
німи, пароніми, синоніми, антоніми,
діалектизми й жаргонізми.
Лексикологія поділяється на такі
розділи:
1. Семасіологію — учення про семан­
тику (лексичне значення) слів.
2. Етимологію — учення про похо­
дження слів.
3. Ономастику — учення про власні
назви людей та географічні назви
(топоніми).
4. Термінологію — учення про
терміни (однозначні слова в галузі
науки, техніки, мистецтва).
З лексикологією тісно пов’язані
суміжні лінгвістичні дисципліни:
• Фразеологія — наука, що вивчає
фразеологізми.
• Лексикографія — наука про спо­
соби укладання й види словників.
• Діалектологія — наука, що вивчає
територіальні говірки, зокрема
словниковий склад діалектів.
107
УКРА ЇНСЬКА МОВА
Лексикологія також покликана
встановити загальну кількість слів у
мові. Скільки ж слів у сучасній ук­
раїнській літературній мові? їх мож­
на підрахувати тільки приблизно, бо
мова — це явище, що постійно
розвивається й змінюється.
Отже, їх сотні тисяч, а разом із
термінами — словами і сполучення­
ми слів на означення наукових по­
нять (хімічні, філософські, технічні,
медичні) — кілька мільйонів.