Кожний народ бачить світ по-своє-
му, через призму рідної мови. Систе­
ма понять, усвідомлена народом і
закріплена в значеннях слів, має свої
особливості.
Так, у мові є слова, що мають тіль­
ки одне лексичне значення, тобто на­
зивають якусь одну істоту, предмет,
ознаку, дію: моряк — той, хто слу­
жить на флоті, олівець — знаряддя,
яким пишуть, креслять, малюють;
констатувати — стверджувати,
відзначати наявність або відсутність
чого-небудь. Інших лексичних зна­
чень ці слова не мають. Вони одно­
значні. Переважну більшість одно­
значних слів становлять терміни.
Термін — це слово або сполучення
слів, що називає певне поняття, яке за­
стосовується в науці, техніці, мистецтві.
Є певна кількість загальних тер­
мінів, що вживаються в будь-якій на­
уці чи технічній галузі: аналіз, син­
тез, аргумент, систематизація,
класифікація, свідомість, ідеологія,
стиль, центр тяжіння тощо.
Проте найбільше в мові термінів спе­
ціальних, які характерні для певної га­
лузі науки, техніки, культури (чимало
з них — іншомовного походження).
Мовознавчі терміни: фонема, звук,
морфема, афікс, інфінітив, іменник,
підмет, додаток, відокремлене озна­
чення, односкладне речення, безспо­
лучникове речення тощо.
Літературознавчі терміни: повість,
новела, сюжет, метафора, рима, ямб,
хорей, епітет, анафора, оксиморон,
символізм, романтизм тощо.
109
УКРАЇНСЬКА МОВА
Крім того, ще можна назвати
терміни історичні, ботанічні, матема­
тичні, технічні, медичні (у сучасній
хімії нараховують понад три мільйо­
ни різних термінів) і т. ін.
Терміни утворюють термінологіч­
ну лексику мови.
Крім однозначних, у мові є слова
багатозначні, або полісемічні (від
грецьких poly — багато, sema — знак).
Властивість слова вживатися в
різних значеннях називають багато­
значністю, або полісемією. Словник
української мови в 11-ти томах
(1970-1980), у реєстрі якого більше
134 тисяч слів, подає найповніші
значення лексем.
Наприклад, до прикметників добрий
— 9 значень, малий — 8, сніговий —
5, багатий — 5, старий — 12; до
іменників крило — 10 значень, смуга
— 7, голова — 9; до займенників
інший — 4, той — 11; до дієслів висту­
пати — 9, іти {йти) — ЗО значень.
Розглянемо явище багатозначності
на прикладах слів сонце і голова.
Іменник сонце означає:
1. Центральне небесне світило Соняч­
ної системи, що має форму кулі.
2. Відбиття, відображення чимось або
в чомусь цього небесного світила.
3. Світло й тепло, що випромінює це
світило.
4. Те, що освітлює шлях, той, хто ве­
де за собою.
5. Про те (того), що (хто) є джерелом
життя, утіхи, радості для когось.
6. Щ о-небудь світле, хорош е, пре­
красне, людяне.
7. Гімнастична вправа на турніку
тощо.
А іменник голова може означати:
1. Частину тіла людини або тварини.
2. Одиницю ліку худоби (т исяча голів).
3. Велику квітку чи плід на кінці
стебла рослини (голова соняш ника).
4. Мозок (роїлися д ум к и в голові).
5. Керівника установи, об’єднання
{голова п р а влін н я ).
6. Розум, свідомість {розум на голова).
7. Щось головне, основне (хліб — усьо­
м у голова).
8. Передню частину групи, загону (го­
лова колони).
9. Продукт харчування у вигляді
кулі (головка ка п уст и ).
Конкретне значення багатозначно­
го слова виявляється в контексті.
Лінгвістична довідка. У сучасній україн­
ській мові слова мають різний ступінь уза­
гальнення. Порівняймо хоча б слово дерево зі
словами береза, дуб, липа. Кожне з них уза­
гальнює, тобто є назвою цілого класу пред­
метів, але ступінь узагальнення явно різний.
У різних народів цей процес відбувається
по-різному.
Так, стародавні народи не знали узагаль-
нювального слова верблюд, замість нього
вживали до 1 000 різних видових назв залеж­
но від віку, статі, угодованості тварини тощо.
110
Лексикологія
У деяких мовах населення островів Ти­
хого океану й тепер немає слів, що означали
б собака, птах, звір, дерево, камінь, але є
слова, що означають їхні породи. Ненець або
чукча не зрозуміє вашого запитання: «Чи
багато снігу було цієї зими?». У їхній мові
немає узагальнювального слова сніг, зате є
близько 20 назв для певних видів снігу.
Сахалінський нівх не знає слова стріля­
ти, йому треба уточнити, хто стріляв і в кого.
Ви дуже потішили б австралійця, коли б
сказали, що у вашому садку 20 дерев, а тоді
б перерахували, які саме. Для нього це не
можливо. Треба сказати 5 яблунь, 3 сливи і
т. д. [27, с. 17].
Основне значення слова називають
прямим, а похідні —- переносним.
Наприклад, слова золот а, гост­
рий, грала, ніс у словосполученнях зо­
лота м онет а, гост рий ніж, грати на
скрипці, ніс лю д и н и вжиті в прямому
значенні, а в словосполученнях золо­
та голова, гост рий біль, вода грала,
ніс літ ака — у переносному.
Пряме значення є для слова пер­
винним, з цим значенням воно
вперше з’явилося в мові. Переносні
значення для слова вторинні.
Багатозначність слів можлива то­
му, що між предметами, явищами є
чимало спільного. Переносне значен­
ня виникає внаслідок перенесення
найменувань з одних явищ на інші за
певними асоціативними зв’язками.
На основі багатозначності виділяють
тРи основні типи переносних значень
— метафору, метонімію, синекдоху.