Словниковий склад української
мови постійно поповнюється за раху­
нок лексики споріднених слов’ян­
ських мов.
З російської мови або через її посе­
редництво ввійшла велика кількість
слів і сталих словосполучень — еле­
ментів суспільно-політичної, вироб­
ничої, наукової та інш ої лексики:
бомба, генераліт ет , капітан, пісто­
лет, гавань, завод, декабрист, автотра­
са, електропоїзд, кібернетика тощо.
Українська лексика поповнюється
також за рахунок калькування,
тобто шляхом точного, поморфемного
перекладу багатьох російських слів:
виборець (рос. избиратель), теле­
бачення (‘рос. телевидение), напів­
провідник (“рос. полупроводник).
Є в українській мові й білоруські
слова: дьоготь, бадьоро, жлукто.
Із західнослов’янських мов до на­
шої лексики потрапило найбільше
польських слів:
Урядник, пан, брама, башта, жу­
пан, скарб, байка, рекрут , гусар,
каштан, барвінок, повидло, кра­
ков’як, м азурка, гіт ара, ґрун т ,
делікатний, ґречний.
З чеської прийшли такі запозичен­
ня: влада, власний, вагат ися, табір,
гасло, ганьба, бавовна тощо.