У системі лексико-граматичних
категорій іменника виділяють назви
істот і неістот.
Назви істот
Іменники, що відповідають на пи­
тання хто?, об’єднуються в семан­
тичну групу назв істот.
Сюди належать:
• назви людей:
батько, мати, брат, бабуся, учи­
тель, журналіст, програміст, еко-
171
УКРАЇНСЬКА МОВА
номіст, першокласник, студент,
друг; Геннадій, Олеся, Мирончук.
Павличенко;
• назви тварин:
собака, корова, ведмідь, чапля,
півень, гуска, синиця, снігур, бджо­
ла, комар, ґедзь, муха;
• назви міфологічних істот:
лісовик, водяник, домовик, русалка,
відьма, змій, Нептун, Берегиня;
• назви померлих людей:
мрець, небіжчик, покійник;
• назви карт, шахових фігур:
валет, король, ферзь, кінь, пішак.
Решта іменників відповідає на пи­
тання що? й становить групу назв
неістот. Сюди відносять назви не­
живих предметів, явищ природи,
рослинного світу, опредмечені дії чи
ознаки, абстрактні поняття:
комп’ютер, завод, місто, ім’я, зли­
ва, сніг, вітер, береза, тюльпан,
відповідь, хода, темнота, поряд­
ність, буддизм, мрія, майбутнє.
УВАГА!
Граматичне значення істоти /неістоти не
цілком збігається з поняттям живого /неживо­
го в природі.
Так, назви сукупності людей, тварин чи птахів
[народ, клас, гурт, загін, натовп, студент­
ство, отара, табун, зграя, рій} і назви мікро­
організмів (вірус, бактерія, мікроб, бацила)
відносять до неістот.
Розмежування іменників на ці дві групи має
формальне вираження.
В іменниках — назвах істот — форма знахідно,
го відмінка однини чоловічого роду і множини
збігається з формою родового відмінка, а не­
істот — з формами називного відмінка:
бачу (кого?) директора, директорів;
знаю (кого?) актора, акторів;
шукаю (кого?) майстра, майстрів;
але:
бачу (що?) стіл, столи;
знаю (що?) вірш, вірші;
шукаю (що?) щоденник, щоденники.
Для іменників жіночого і середнього роду така
диференціація характерна тільки для форми
знахідного відмінка множини:
бачу (кого?) подруг, зайченят;
але:
бачу (що?) картини, вікна.
.