Лексичний. Властивий назвам лю­
дей і тварин (свійських) і відповідає
поділові за статтю:
батько — мат и, дід — баба, дядько
— тітка, хлопець — дівчина;
бик — корова, цап — коза, півень
— курка, баран — вівця.
Морфологічний. Специфічні за­
кінчення іменників у називному
відмінку однини.
Чоловічий Жіночий Сеоедній
0 : -а (-я): -о, -е:
народ0, уні­ веселка, доро­ сяйво, море,
верситеті, га, земля, мрія мереживо
гайЗ, олівеці0
■о (-я): 0 : -а (-я):
Микола, суддя, радість/2, рі^д, життя, без­
Ілля, воєвода любові, мідь0, смертя, чи­
подорожі, тання, лоша,
розкіи/0 теля
Петро, Дніп- іменник мати
22» батько
Примітка. У назвах тварин рід іменників
може й не відбивати статевих відмінностей,
а визначається саме морфологічним спосо­
бом: морж, тигр, барс, орел, лин, короп, ме­
телик — чоловічого роду; муха, оса, соро­
ка, білка, гусінь, тріска — жіночого роду.
Словотворчий. Притаманний тіль­
ки для похідних іменників, коли
суфікс утворює:
• співвідносні іменники (для назв
тварин і людей) чоловічого, жіно­
чого і середнього роду:
ведмідь — ведмедиха — ведмежа;
заєць — зайчиха — зайченя;
лев — левиця — левеня;
українець — українка.
• переважно збірні та абстрактні
іменники (середнього роду):
людство, козацтво, роззброєння,
ремесло, павутиння, насіння.
Синтаксичний. Узгодження з родо­
вою формою іменника родових форм
прикметників, деяких займенників,
числівників та дієслів минулого часу
й умовного способу:
інтелігентний Славко; працьови­
та Валя; наша малолітка; тре­
тій сирота; розповів Дмитренко;
розповіла б Козачук; лікар порадила.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
1. Паралельні (варіантні) форми роду:
зал — зала; змій — змія;
сусід — сусіда; жираф — жирафа;
птах — птаха; парасоль — парасоля;
спазм — спазма. округ — округа.
177
УКРА ЇНСЬКА МОВА
2. У середньому або чоловічому роді вживають­
ся іменники:
забудько, незнайко, хлопчисько, ледащо, гро­
мило, здоровило.
3. То в жіночому, то в чоловічому роді бувають
іменники купіль, харч, фальш.
4. Іменник біль у чоловічому і жіночому роді
розрізняється за значенням:
біль (чол. рід) — зубний біль, з болем у серці;
біль (жін. рід) — опредмечена ознака: білість.
Діброва смутная вже листячко ронила,
Додолу у журбі клонилася чолом,
Зима, скрадаючись, повіяла крилом
І снігом — біллю білою — Ті покрила.
Олена Пчілка.
ПОРІВНЯЙТЕ!
Рід іменників у споріднених слов’янських мовах:
в українській у російській
широкий степ широкая степь
далека путь далёкий путь
гострий біль острая боль
висока тополя высокий тополь
гіркий полин горькая полынь
барабанний дріб барабанная дробь
холодний Сибір холодная Сибирь
старий рукопис старая рукопись
найвищий ступінь самая высокая степень