Новий довідник: Українська мова. Українська література

Відмінок іменників

Категорія відмінка суто граматич­
на. Нею виражається те чи інше від­
ношення (часове, просторове, об’єк­
тне тощо) іменника до інш их слів у
словосполученні й реченні.
У сучасній українській мові сім
відмінків, кожний з яких відповідає
на певне питання:
Називний — хто? що?
Родовий — кого? чого?
Давальний — кому? чому?
Знахідний — кого? що?
Орудний — ким? чим?
Місцевий — (на) кому? (на) чому?
Кличний
УВАГА!
У формі кличного відмінка (донедавна викорис­
товувався термін «клична форма») виступає
найменування особи чи предмета, до яких звер­
таємося. Отже, тільки звертання, яке не є чле­
ном речення, стоїть у кличному відмінку.
Форми кличного відмінка
І відміна
• тверда група — о; мамо, сестро, школо, Ніно,
Миколо;
• м’яка група — -е (-є): земле, нене, мрІЄ>
І Маріє, Софіє;

, пестливі жіночі імена й назви жінок — ю: ба­
бусю, матусю, Ганнусю.
II відміна
, тверда група, зокрема із суфіксами -ик-, -ок-,
■к——–У: батьки, дядьки, братики, хлопчики:
, іншомовні іменники з основою на г,к,х — у:
Людвігц, Джеку, Генріху, Фрідріху:
. мішана група з основою на шиплячий, крім ж,
— -у: товарищи, викладачи. читачи. слухачу:
, м’яка група — -ю: краю, гаю, учителю,
Сергію, Анатолію, Віталію, Василю;
• тверда група, безсуфіксні іменники — е: ду­
бе, вітре, брате, козаче, юначе, Павле, Іване;
• тверда група, іменники із суфіксами -ист, -ор,
-тор, -ер — е: ректоре, радисте, аматоре:
• мішана група, власні та загальні назви з осно­
вою на ш, ж, дж, р — е: Тимоше. Довбише. ка­
меняре, стороже.
III відміна
• Імена по батькові жіночого роду на -е: Любо­
ве, радосте, ноче; на -о: Галино Миколаївну
Олено Олексіївно;
• Імена по батькові чоловічого роду — :
Іване Петровичу, Віталію Михайловичу.
Питання хто? кого? кому? тощо
ставимо до назв істот, а питання що?
чого? чому? — до назв неістот.
Називний відмінок називають пря­
мим і в однині вважається початко­
вою формою іменника.
Інші відмінки називають непрямими.
Основні засоби вираження відмін­
кової форми:
• закінчення:
рік-а, р ік и, ріц-і, р ік у, рік ою; бе­
рег, берег-а, берег-у, берег-ом;
• закінчення і прийменник:
без води, у воду, під водою, на воді.

Іменники в називному і кличному відмінках вжи­
ваються без прийменників, у місцевому — завж­
ди з прийменниками. Решта відмінків (родовий,
давальний, знахідний, орудний) можуть вжива-
тись як з прийменниками, так і без них.________
• синтаксичний зв’язок з іншими
словами:
цікаве інтерв’ю журналіста (зна­
чення називного відмінка);
прочитав цікаве інтерв’ю (значен­
ня знахідного відмінка);
задоволений своїм інтерв’ю (зна­
чення орудного відмінка).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.