Іменники II відміни поділяють на
три групи — тверду, м’яку і мішану.
До твердої групи належать іменни­
ки чоловічого і середнього роду, осно­
ва яких закінчується на твердий при­
голосний (крім шиплячих):
хліб, друг, рід, бізнесмен, індекс,
радіус, палац, успіх, комп’ютер;
Петро, дядько, батько; місто, пе­
ро, золото, мереживо, марево.
До м’якої групи належать:
• іменники чоловічого роду з осно­
вою на м’який приголосний:
велетень, ансамбль, місяць, ґедзь,
братуньо; обрій, гай, звичай;
• іменники середнього роду із за­
кінченням -е та -я (без суфіксів -ен->
-ат-, -ят- при відмінюванні пере­
важно з подовженням кінцевого
приголосного основи):
поле, море, яйце, життя, знаряддя,
зілля, змагання, галуззя, пір’я.
А,
Гоаматика: морфологія, синтаксис
До мішаної групи належать іменники:
, чоловічого роду з основою на шип­
лячий:
дощ, кущ, меч, ключ, товариш, га­
раж, слухач, читач;
• іменники середнього роду із закін­
ченням -е при основі на шиплячий
приголосний:
плече, прізвищ е, училище, вогни­
ще, явище, пасовище.
Відмикаю світ анок (тверда)
скрипичним клю чем , (мішана)
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт (тверда) піднімає баг­
ряним плечем (мішана)
день — (м’яка)
Як нотну ст орінку вічності.
Л. Костенко.