Неозначеною формою називають
таку незмінювану форму дієслова, яка
означає дію або стан, не вказуючи на
час, особу, рід, число. Інші назви —
інфінітив, дієйменник.
Дієйменник є початковою формою
дієслова й відповідає на питання що
робити? що зробити?
Інфінітив утворюється за допомо­
гою формотворчого суфікса -ти:
Плакати, сміятися, любити,
Обіймати думами світи,
Перелити душу свою в діти
І зорею в небо обійти.
М. Луків.
Зрідка в розмовно-побутовому та
художньому стилях уживається його
варіант -ть:
Роботящим рукам перелоги орать,
Думать, сіять, не ждать
і посіяне жать роботящим рукам.
Т. Шевченко.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
Леся Українка.
Неозначена форма дієслова вжи­
вається тоді, коли треба назвати дію
_______Граматика: морфологія, синтаксис
247
УКРА ЇНСЬКА МОВА
взагалі, безвідносно до того, хто її
виконує і коли.
Можна вибрать друга і по духу
брата,
Та не можна рідну матір
вибирати.
В. Симоненко.
Я к важко підніматися з колін,
Ще важче рабство з пам’яті
зітерти!
В. Женченко.
Примітка. У шкільній практиці -ти(-ть)
часто кваліфікують як закінчення.