Специфічною граматичною озна­
кою дієслова є вид — недоконаний чи
доконаний.
Дієслова недоконаного виду вка­
зують на тривалість дії або стану,
тобто на її незавершеність.
Вони відповідають на питання що
робити? (що робив? що роблю? що
робитиме? що буде робити?):
Безсумнівним є те, що справіку в
людині двоє начал живуть, дві
натури вічно в душі протибор­
ствують: будівник і руйнач. Один
зводить храм Артеміди, а другий
уже позиркує на нього поглядом
Герострата. Відколи й рід люд­
ський існує, борються в ньому ці
дві сили, дві пристрасті, одна з
яких увінчує нас вінцем без­
смертя, а друга стає мовби нашим
прокляттям. Тут вічний бій, він і
нині триває… (За 0. Гончаром).
Дієслова недоконаного виду в
дійсному способі мають форми:
• минулого часу:
редагував, вишивала, плакала,
будували;
• теперішнього часу:
редагую, редагуєш, вишиваємо,
плаче, будують;
• майбутнього часу (складна та скла­
дена форма):
редагуватимуть — будуть реда­
гувати, будуватимуть — будуть
251
УКРАЇНСЬКА МОВА
будувати, вишиватимуть — бу­
дуть вишивати.
Дієслова доконаного виду вира­
жають завершеність, обмеженість у
часі, результативність дії або стану.
Вони відповідають на питання що
зробити? ( що зробив? що зробить?):
переконати, перемогти, подякува­
ти, розвіяти, накопати, підмести,
виспатися, полежати.
Посіяла [мати] людям літа свої,
літечка житом,
П рибрала планету, послала
стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі
по совісті жити,
Зітхнула полегко — і тихо пішла
за межу.
П осміхнулась, красива і сива,
як доля,
Змахнула рукою — злетіли увись
рушники.
Лишайтесь щасливі, — і стала
замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління
й віки.
Б. Олійник.
Дієслова доконаного виду висту­
пають тільки в минулому і майбут­
ньому часах. Теперішній час указує
на процес протікання дії, тому доко­
наного виду в теперішньому часі не
буває.
УВАГА!
О тж е, дієслова недоконаного виду мають три
часи, а доконаного — два.