До вторинних належать прислів­
ники, що утворилися від інших пов­
нозначних слів, і тому за морфологіч­
ною будовою вони не однакові.
Прислівники, утворені від прик­
метників:
1. За допомогою суфіксів -о, -е:
тихий — тихо, ніжний — ніжно,
старанний — старанно, гарячий
— гаряче, важчий — важче, найдо­
рожчий — найдорожче.
2. Префіксально-суфіксальним спо­
собом:
• злиття прийменника по з прик­
метником + суфікс -ому ( -и):
по-батьківському (по-батьківсь-
ки ), по-козацькому ( по-козацьки ),
по-французькому ( по-французь-
ки), по-давньому, по-доброму;
• злиттям різних префіксів і су­
фіксів з прикметниками:
замолоду, начисто, попросту,
зрідка, згарячу, востаннє, пома-
280
леньку, віддавна, звисока, змал­
ку, незадовго, завбільшки.
Прислівники, утворені від
іменників:
1. Злиттям прийменника з іменнико­
вими формами:
удень, уночі, надворі, додому, вго­
лос, напам’ять, поволі, услід, без­
вісти, зроду, наяву, спідлоба, уліт­
ку, навпростець, ущерть.
2. Переходом у прислівник форм
орудного відмінка однини (морфо-
лого-синтаксичний спосіб):
слідом, кругом, ранком, весною,
бігом, миттю, галопом.
Прислівники, утворені від
числівників:
1. Префіксальним способом за допо­
могою префіксів у-(в-), на-, по-:
вдвоє (уд воє), надвоє, по-друге,
утретє, учотирьох, уп’ятьох,
поодинці.
2. Суфіксальним способом за допомо­
гою суфікса -чі:
двічі, тричі.
3. Префіксально-суфіксальним спо­
собом твориться прислівник заодно.
Прислівники, утворені від займен­
ників:
1. Префіксально-суфіксальним спо­
собом за допомогою префікса по- та
суфіксів -ому, -ем у:
по-вашому, по-нашому, по-їхньому,
по-моєму, по-твоєму, по-своєму-
Гоаматика: морфологія, синтаксис
2 Злиттям прийменника із займен­
ником (лексико-синтаксичний спо­
сіб): нащо, зовсім, потім, унічию.
Прислівники, утворені від дієслів:
1, Префіксально-суфіксальним спо­
собом від дієслівної основи:
усупереч, наперекір, потайки,
пішки, сидьма, ридма, жартома.
Прислівники, утворені від
прислівників:
1,Префіксальним способом:
завжди — назавжди, нині — відни­
ні, двічі — удвічі, як — будь-як, ко­
ли — деколи, вчора — позавчора,
багато — забагато.
2.Суфіксальним способом:
де — десь, коли — коли-небудь, чис­
то — чистісінько, біло — білесенько.
Примітка. Новоутворений прислівник
як незмінювана частина мови змінює свій
морфемний склад — прийменник (або част­
ка) стає префіксом, а закінчення форми
повнозначного слова — суфіксом:
улітку, уночі, щ ороку, наш видку, на­
двоє, допізна, віднині, спідлоба, по-ведме-
по-латині, по-сусідськи, по-перше.
Творення складних прислівників:
1-Основоскладання (основи двох
іменників, прикметника та імен­
ника, займенника та іменника):
силоміць, босоніж, праворуч, само-
Щжки.
^’Словоскладання (повторення того
СаМого слова або слова, близького
чи протилежного за значенням):
давно-давно, ледь-ледь, ось-ось, сила-
силенна, тишком-нишком, часто-
густо, більш-менш.
3. Злиття словосполучень в одне сло­
во (лексико-синтаксичний спосіб):
мимоволі, горілиць, запанібрата,
нашвидкуруч, привселюдно, стрім­
голов, натщесерце, споконвіку.