Новий довідник: Українська мова. Українська література

Перехід інших частин мови в прислівник

Перехід інших частин мови в
прислівник називають адвербіаліза­
цією (від латинського асіиегиіит —
прислівник). В українській мові ад­
вербіалізуються всі повнозначні час­
тини мови, однак найактивніше пе­
реходять у прислівники іменники в
непрямих відмінках та прикметники.
Ці слова, адвербіалізуючись, утра­
чають здатність змінюватися за від­
мінками й числами, набувають нових
синтаксичних функцій, у них пере­
стають виділятися окремі морфеми.
Цей процес відбувається здавна. Є
такі прислівники, що утворилися від
слів, яких уже немає в сучасній мові:
вщент, набакир,раптом.
У ряді випадків процес переходу
вже завершився, і тепер ці слова
вживаються тільки як прислівники:
уліво, допізна, улітку, навкіс, пра­
воруч, попідтинню, крадькома.
У сучасній мові є чимало сполу­
чень іменників з прийменниками,
281
УКРАЇНСЬКА МОВА
які загалом сприймаються як при­
слівники, хоч повністю в прислівни­
ки ще не перейшли. їх називають
прислівниковими сполучен­
нями. Найуживаніші з них:
без сум ніву, до ладу, по суті, на сві­
т анку, на диво, на щастя, до речі,
час від часу, з роду в рід, кінець кінцем.
У деяких випадках процес адвер­
біалізації не завершився, тому такі
слова вживаються у мові то як прис­
лівники, то як інші частини мови.
ПОРІВНЯЙТЕ!
Однозвучні з
прислівниками слова:
на зистріч з письменником;
на п а м ’ять він подарував
м е н і кн и ж ку;
и глиб тиндри:
в далечінь чудову;
Прислівники:
Іш ов назист річ
прочит ат и вірш
напамят ь
зайш ов иглиб
дивився вдалечінь
згори світить сонце з гори крит ої:
вкипі вирост али
подивився услід
в ід ’їх а в и бік
надворі замет іль
чуємо це вперш е
чимало досягнень
заб а га т о на себе
береш
виконаєм о вдвох
написав по-своєми
в кипі листя;
ст ат и и слід:
ударило щось и бік:
на дворі кипа піску;
зайди в перш е село;
чи мало допомагали?
зробили за багато днів;
и двох зош ит ах;
по своєму двору тощо.
УВАГА!
Ставте питання, вдумуйтеся в значення й роз­
різняйте прислівники в контексті!
Д о д о л у верби гне високі,
Горам и (як?) хвилю підійма.
З а горам и (за чим?) гори,
Х м ар о ю повиті…
З тв. Т. Ш евченка.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.