Безособові-предикативні
прислівники (їх ще називають слова
ми категорії стану) виражають:
• стан природи:
тихо, ясно, тепло, холодно, темно;
• психічний або фізичний стан
людини:
радісно, весело, сумно, тривожно,
легко, душно, соромно;
• зумовленість, необхідність дії в
оцінці людини:
треба зробити, потрібно попрацю
вати, необхідно виконати, варто
подумати, слід зрозуміти.
В односкладному безособовому ре
ченні такі предикативні прислівники
виконують роль головного члена ре
чення — присудка:
Смутно і сумно людині, коли, обер
таючись до найдорожчих джерел
дитинства, нічого не бачить вона
дорогого, небуденного (О. Довженко)-
Так шкода кожної хвилини,
Що порошинкою пролине
І зникне в прірві забуття,
Лишивши жаль і каяття.
Олександр Олесь.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Перехід інших частин мови в прислівник
Наступна: Правопис прислівників. Пишемо разом