Службові слова — незмінювані
частини мови. До них належать прий­
менники, сполучники і частки.
На відміну від повнозначних слів,
їм не властива номінативна функція,
тобто вони не виступають назвами
предметів, дій, ознак, кількості, а то­
му на питання не відповідають і чле­
нами речення не виступають.
Службові частини мови служать
тільки для вираження різних відно­
шень між словами (прийменники),
286
між словами і реченнями (сполучни­
ки) або ж надають словам і реченням
різних відтінків.
Службовим словам належить вели­
ка роль в організації змісту й грама­
тичної будови речення:
Хліб — це жито. Хліб — святиня.
З давніх-давен народ над усе ціну­
вав хліб, сіль і честь. Хліб — то ба­
гатство і достаток, сіль — гос­
тинність і щирість, а честь — то
людська гідність, за яку предки
наші стояли, навіт ь не маючи
шматка хліба, ані дрібки солі. І
нам, спадкоємцям, заповідали сто­
яти на тому (Д. Прилюк).
У цьому тексті:
над, за, на — прийменники;
і, а, ані — сполучники;
це, то, навіть, і, не — частки.