1. Прийменники вживаються при
іменниках, займенниках та всіх
субстантивованих частинах мови в
непрямих відмінках.
2. Місцевий відмінок завжди вжи­
вається з прийменником. Інші від­
мінки можуть бути як з приймен­
никами, так і без них.
3. Прийменники можуть вживатисяз
формою одного, двох (за, на, над,
по, перед, об, понад, поміж) і трьох
(між, поміж, проміж, в (у), за, з)
відмінків.
Найтиповіші поєднання приймен­
ників з відмінковими формами:
Р .Без, біля, від, для, до, з-за, з-під, про­
ти, за, між, в, коло, залежно від, се­
ред, поперед та ін.
Учителя і дерево пізнають з пло­
дів. Проти віт ру піском не поси ■
пеш. Добре ім ’я краще від багат
ства. У неправди вік короткий.
Д .Завдяки, всупереч, вслід, ^апе
рекір, назуст річ, навздогін таїн-
Н аперекір долі не підеш.
3. Крізь, над, під, перед, поза, на.об,^1
з, за, між, в (у), попід, прмім№.
Не знаючи броду, не лізь у воду-
добро добром платять. Під №
чий камінь вода не тече.
288
0.3а, з, над, під, поміж, попід, слідом
за, у зв’язку з та ін.
Науки не носять за плечима. Не
поговоривши з головою, руками не
бери. Вода з вогнем не товариші.
М.По, на, в ( у ), при, о (об) та ін.
Друга пізнають у біді. Хочеш їсти
калачі, не сиди на печі. Кожна
травичка на своєму корені росте.