Прийменники з наступними слова­
ми вимовляються так само нерозділь­
но, як і префікси:
289
українська мова
в гору — вгору, попід тином —
попідтинню, перед вечором — перед­
вечірній, уві сні — увійти, по новому
мосту — жити по-новому.
УВАГА!
Прийменники завжди пишемо окремо, а
префікси — разом або через дефіс.
Щоб розрізнити прийменники від
префіксів, треба пам’ятати:
1. Прийменники зі (зо), наді (надо),
піді ( підо), переді ( передо), уві, у в
при іменниках та займенниках не
переходять у префікси. Вони пи­
шуться окремо:
зі мною (зо мною), наді мною, пере­
ді мною, піді мною, уві сні, ув імлі.
Виняток. Прислівники зозла, зо­
всім, передовсім, де зо- і передо- —
префікси, а тому пишуться разом.
2. Прийменник відноситься до імен­
ника або особового займенника.
Якщо ж він поєднується з іншою
частиною мови, то стає префіксом:
З неба — глянувгзвисока;
У будинку — зустрілися удвох;
По дорозі — по-осінньому.
Примітка. До іншої частини мови приймен­
ник може відноситися лише в тому разі, як­
що П вжито в значенні іменника або імен­
ник, що мав би стояти при ній, пропущено:
З молодшими (тобто з молоддю);
У старого (тобто в діда );
Говорив з усіма ( учнями);
Прийшов о сьомій (годині).
З.Щ об відрізняти прийменник від
префікса в словах типу згори і з го-
ри, треба спробувати вставити прИк.
метник. Якщо при цьому зміст
зберігається, то маємо справу 3
прийменником, який пишемо ок­
ремо, якщо ні — то це префікс,
який пишемо разом:
струмок збігає з гори (з крутої го­
ри) і згори розсипало сонце проміння;
прийшли в день свята (в радісний
день) і вони працювали вдень і
вночі;
знайти в купі листя (у великій
купі) і ми зростали вкупі.
4. Деякі сполучення прийменника з
іменником відрізняємо від одно­
звучних прислівників (одне слово)
за тим, що перші мають при собі
додаток у родовому відмінку (кого?
чого?), другі (прислівники) — не
мають такого додатка:
в глиб (чого? ) землі —корінь росте
вглиб;
з початку (чого?) року — почати
все спочатку;
з боку ( кого?) батьків — стояв
збоку.