1. Складні сполучники, утворені по­
єднанням займенників з приймен­
никами або частками, пишемо разом:
адже, аніж, абощо, аби, мовби,
ніби, неначебто, нібито, отже,
отож, притому, причому, тож,
також, тобто, якби, якщо, щоб,
себто, цебто.
2. Якщо частки то, ж, би (б) зберіга­
ють підсилювальне значення, то
пишуться окремо:
все ж таки, бо ж, або ж, але ж,
адже ж, хоч би, коли ж, коли б то,
що ж до,
295
УКРАЇНСЬКА МОВА
але:
тому-то, тим-то, тільки-но,
отож-то, отож-бо (з підсилюваль­
ними частками -бо, -но, -то).
3. У складених сполучниках усі ком­
поненти пишемо окремо:
так що, тому що, через те що, для
того щоб, замість того щоб, у міру
того як, дарма що, незважаючи на
те що та ін.
4. Сполучники щоб, якби, якщо, як-
же, проте, зате треба відрізняти
від однозвучних слів.
Сполучники адже, ніж, аніж, та­
кож, мовби, наче, начебто, немов,
нібито не мають однозвучних з ни­
ми слів і завжди пишуться разом.