За роллю в слові і в реченні час
поділяють на:
296
, формотворчі;
, словотворчі;
, модальні (фразові).
формотворчі частки. Служать для
творення дієслівних форм.
• би (б) — умовного способу: вико­
навши -* виконав би (виконала б);
і хай (нехай) — наказового способу:
квітне+хай —*• хай квітне;
щастить+нехай —* нехай щастить.
Словотворчі частки. Служать для
творення нових слів (у складі похідних
слів стали префіксами і суфіксами).
Частка Похідні слова
ні (ані) ніхто, ніде, ніякий,
нічий, аніскільки;
не невеселий, недалеко,
неабиякий;
де дещо, деколи, деякий;
аби абихто, абикотрий;
чи чимало;
сь щось, кудись, чомусь,
якогось, якийсь;
будь будь-який, будь-як;
небудь хто-небудь, де-небудь;
казна казна-скільки, казна-коли,
хто зна хтозна-де, хтозна-чий.
Модальні (фразові) частки. Мода-
Льні частки у свою чергу поділяються
^ена дві підгрупи.
Частки, що надають смислових
відтінків:
‘ вказівні: це, оце, то, ото, ось, ось­
де, он, онде;
Найвища, по-моєму, краса — це
краса вірності (О. Гончар).
• означальні: якраз, саме, ледве,
власне, майже, справді, точно
тощо:
Козацький вітер вишмагає душу,
І я у ніжність ледве добреду.
Л. Костенко.
• підсилювальні: і, й, та, таки,
навіть, же, ж, аж, вже, ой, бо:
Найвищі-бо вежі духовності
ждуть твого маленького штур­
му (Олег Ольжич).
Коли німують людські живі душі,
Тоді і роси кам’яніють на землі.
Т. Осьмачка.
Мечем і кров’ю писані кросворди
Ніхто уже навік не розгада.
Л. Костенко.
• обмежувально-видільні: лише,
тільки, хоч, хоча б, навіть, уже,
таки тощо:
Життя росте лишень з любові,
Лише краса людей навчає жить.
Д. Павличко.
Можна смерть лише смертю
здолати,
Тільки в цім таємниця буття.
Є. Маланюк.
2. Частки, що вказують на модальні
відтінки
• стверджувальні: так, отак,
атож, авжеж, аякже, еге ж,
гаразд:
Так, ти одна моя правдивая лю­
бов… (І. Франко).
______Граматика: морфологія, синтаксис
297
УКРАЇНСЬКА МОВА
Отак би жити синім квітнем
П ід небом зоряним, ясним.
А. Малишко.
• заперечні: не, ні, ані:
Н іхт о не міряв серця глибочінь,
Н іхто не знає меж його, ні краю.
А. Малишко.
В серці мужності гніздиться
Вічне матері тепло.
В серці тім не знайде місця
Н і запроданство, ні зло.
М. Нагнибіда.
• питальні: чи, невже, хіба, що за
тощо:
Х іба є хто на світі крилатіший
за людину?( О. Гончар).
Невже наші предки наблизили
пору — молитву і бізнес поста­
вити поруч? (В. Грабовський ).
Чи ж мало репресій і голодомору,
Щоб знову пізнати ганьбу і покору?
Чи ж мало чорнобильського
геноциду
За наше мовчання, за душу
відкриту?
Л. Барабаш.
• спонукальні: ну, давай, бодай,
аж, таки, бо, но, годі:
Бери-но цвіту по власній змозі,
І хліба, й солі, і втіхи в хату,
Лиш не забудь заплатить в
дорозі
Людській любові звичайну плату.
А. Малишко.
• власне-м одальні (виражають
сумнів, п ри п ущ ен н я, впевне­
ність): навряд чи, ледве чи, ба, ну,
чи не, мов, м овби, нібит о тощо.
Н авряд чи десь по інших кра­
їнах світ у співаю т ь т ак гарно й
голосно, я к у н ас на Україні
(О. Довж енко ).