Не і ні виступають у мові як части­
ни слова — префікси і як окремі сло­
ва — частки (ні функціонує ще як
сполучник сурядності — виключно
парний: ні…ні).
УВАГА!
Заперечна частка не завжди пишеться окремо,
префікс — разом.
299
УКРАЇНСЬКА МОВА
Правопис не з різними частинами
мови
Пишемо разом:
1.3 іменниками, прикметниками,
прислівниками, коли слово без не
не вживається:
невільник, невдаха, нездара, не­
мовля, недуга, негода, нежить,
неук (іменники);
невблаганний, невпинний, нещад­
ний, негайний, ненависний, ненас­
танний, невсипущий, непохитний
(прикметники);
невдовзі, невтямки, нещодавно,
несамовито, непорушно, незабаром,
невдовзі, ненароком (прислівники).
2 .3 іменниками, прикметниками, за­
йменниками, прислівниками, які з
не виражають одне поняття (мож­
на замінити синонімом без не):
неволя (рабство), недруг (ворог),
недоля (лихо ), небилиця (вигадка ),
неправда (брехня), неслава (по­
говір ), неспокій ( тривога), небезпе­
ка ( загроза ), недовіра ( підозра ), не­
добрий (злий ), нелегкий (важкий),
невисокий (низький), невмілий
(безпорадний ), недалеко (близько),
недоброзичливо (вороже), нешвид­
ко ( повільно ), неголосно ( тихо ).
3. У дієсловах:
• які без не не вживаються:
неволити, незчутися, ненавиді­
ти, нестямитися, непокоїти,
непритомніти, нехтувати, не­
терпеливитися;
• яким частка не надає нового
значення:
нездужати (хворіти), непокоїтися
(хвилюватися), неславити (гань­
бити), нестямитися (втратити са­
мовладання).
УВАГАІ
Ці дієслова не треба плутати з дієсловами іншо­
го значення:
Не здуж ат и (не могти, не подолати), не по­
коїт ися (не лежати, не спочивати), не славити
(не прославляти), не ст ямит ися (не прийти до
тями), з якими не пишеться о кр ем о .
4. У складі префікса недо-, який озна­
чає дію, стан або якість у неповній
мірі:
недобачати, недоказувати, недо­
люблювати, недооцінювати;
недовиконаний, недозрілий, недока­
заний, недописаний, недоїдений;
недобиток, недокрів’я, недолік,
недорід, недостача, недотепа,
але:
не до речі, не до вподоби, не до ла­
ду, не до смаку.
Примітка. Якщо частка не виступає для
заперечення дії, вираж еної дієсловом и
префіксом до, то вона пишеться з дієсловом
окремо:
не дослухат и розм ови; не добачити
знайомого; не дот ягнутися до вершечка,
5 .3 дієприкметниками, коли вони не
мають при собі залежних слів:
незакінчена робота, незасіяне поМ< неспівані пісні, незбудовані міс^а' незлічені кілометри, невисловлеН думка, незагартований організм- 300 Граматика: морфологія, синтаксис 5 При заперечному слові немає (його можна замінити формою нема) ніколи не буває підмета: У нього немає (нема) зошита. Але: Він не має зошита. ~ ~ ПОРІВНЯЙТЕ! /. І немає маленьких людей — є лиш душі малі (В. Коротич). 2. Життя не має ціни, а воля дорожча за життя. Хто нічого не робить, той не має ча­ сіу. Хто розуму не має, тому й коваль не вкує (Нар. тв.). 3. Немає в світі нічого страшнішого за нелю­ дяних людей (І. Ж иленко). 4. Страшнішої немає сліпоти, як сліпота ду­ ховна (П. Воронько). Пишемо окремо: 1. З числівниками, займенниками — завжди: не п’ять, не двоє, не кількана­ дцять, не сьомий, не він, не наш, не кожний, але: неабиякий, неабихто. 2* зі словами різних частин мови, ко­ ли в реченні є протиставлення: не горе, а радість; не широкий, а вузький; не легко, а важко; надворі не холодно, а тепло. Іноді таке заперечення підсилю­ ється заперечними словами ні, ані, ніяк, нітрохи, ніде, ніколи: Задача аж ніяк не важка; нам ніщо не страшне; їм було нітрохи не душно; ні, дорога не далека. 3 .3 усіма формами дієслів (крім діє­ прикметників та тих, що без не не вживаються): не прийшов, не виллємо, не ходив би, не виконано, не пошито, не ду­ маючи, не злякавшись, не зро­ зумівши, не можна, не треба, не дуже, не видно. 4.3 дієприкметниками: • при яких є залежні слова: не прочитана (ким?) учнем книжка; не відправлений (куди?) додому лист; не зібраний (коли?) восени урожай; не посіяне (де?) на полі жито; не захищена (від чого?) від вітру зупинка. • які виступають у ролі присудків: Книжка не прочитана. Поле не за­ сіяне. Сукня не пошита. Проблеми не розв’язані. 5.3 прикметниками, що виступають у ролі присудка й не заперечують вираженої прикметником ознаки: Хлопець був не високий (не у таких реченнях можна поставити на інше місце без порушення змісту речен­ ня: Хлопець не був високий). ПОРІВНЯЙТЕ! Якщо в реченні щось заперечуємо: Це завдання не складне (заперечується складність, можна домислити: а звичайне). Цей будинок не старий (не є старий). Від нас до школи не далеко. Якщо в реченні щось стверджуємо: Це завдання нескладне (не є складне, тобто легке, просте). УКРА ЇНСЬКА МОВА Ц ей будинок (є) нестарий. Від нас до школи (є) недалеко. Отже, якщо протиставлення в ре­ ченні немає, то не з прикметниками чи прислівниками треба писати за­ лежно від змісту — окремо чи разом. 6. Перед словами, що пишуться через дефіс: розмовляють не по-українськи, вчинив не по-товариськи, не по-ва- шому, не сьогодні-завтра, але: не-Європа (префікс у власних назвах). Правопис частки ні Пишемо разом 1.У словах різних частин мови, які без ні- не вживаються: нісенітниця, нікчемний, ніяково. 2. У заперечних займенниках та в прислівниках: ніхто, ніщо, нічий, ніякий, нікот­ рий, нікуди, нізвідки, ніяк, ніде. Пишемо окремо: 1. У заперечних реченнях для поси­ лення заперечення: Ні слова не скажу. 2. У стійких словосполученнях (тут ні виступає, імовірно, сполучником): ні риба ні м’ясо; ні сюди ні туди; ні живий ні мертвий; ні се ні те. 3.У складі заперечних займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенника прий­ менником: ні в кого, ні до кого, ні з ким, ні до чого, ні за що, ні за що й ні на що (3 різними значеннями), ні на якому