За значенням вигуки поділяються
на чотири розряди:
Емоційні вигуки — виражають по­
чуття й переживання мовця (страх,
подив, іронію, гнів, обурення, знева­
гу, радість, задоволення):
0! Ой! Ох! Ах! Ех! Ого! Еге! Ух! Гм!
Іч! Фу! Овва! Жах! Ой лишенько!
Ура! Боже мій! От тобі й на!
Спонукальні (волевиявлення) —
виражають спонукання до певної дії
(наказ, заклик, сигнал, спонукання
До мовчання чи згоди, спонукання
тварин):
Гей! Агов! Геть! Марш! Годі! Алло!
Цить! Ш-ш! Киш! Фас! Киць-киць!
Ціп-ціп! На-на-на! Тю-тю-тю!
Вйо! Тпру! Айда! Тсс!
Слова ввічливості (мовний ети-
Кет) — привітання, подяка, вибачен­
ня. прощання, побажання тощо:
Добрий день! Привіт! До побачен-
Ня! На добраніч! Спасибі! Дякую!
Вибачте! Будь ласка! Перепро-
Щю! На все добре! Прошу!
Звуконаслідувальні слова — не ви­
ражають ні почуттів, ні емоцій, ні во­
левиявлень, а лише відтворюють зву­
ки, які трапляються в живій і не­
живій природі:
Няв-няв! Гав-гав! Му-у-у! Бе-е-е!
Цвірінь-цвірінь! Кукуріку! Хрясь!
Б ом! Дзень-дзень! Хлюп-хлюп!
Кап-кап! Гуп-гуп! Шу-шу!
«Кру-кру!» — лунає поклик
журавлів,
І слід по них в німому небі тане.
М. Нагнибіда.
Ов-ов-ов!.. — обзиваються збу­
джені гори… Га-га-га, — повторю­
ють у тривозі далекі верхи (М. Ко­
цюбинський).
Каштани падають на брук:
Тук-тук, тук-тук.
М. Ткач.
В небі місяць сяє мрійно.
Тихі верби шу-шу-шу.
Д. Білоус.