За будовою словосполучення бува­
ють прості і складні.
Словосполучення, утворене поєд­
нанням двох повнозначних слів, нази­
вають простим:
розповідь про війну, радісне обличчя,
перше враження, запросити додому.
Словосполучення, утворене поєд­
нанням трьох і більше повнозначних
слів, називають складним:
цікава екскурсія по місту, навча­
льний заклад економічного профілю,
написати твір про свій родовід,
пробігти дистанцію дуже швидко.
Для синтаксичного аналізу склад­
не словосполучення потрібно роз­
класти на прості:
Пробігти (що?) дистанцію, пробіг­
ти (як?) швидко, дуже (як?) швидко.
з а п а м ’ятайте!
Поєднання слів, які не є словосполученнями:
1. Неповнозначне слово (прийменник, част­
ка) + повнозначне:
з-за хмари, з-поміж книг, заради мирУї
попід горою, незважаючи на дощ, Пр
несіть ж е, розповіли б, таки написав.
2. Фразеологізми: _ ” .
байдики бити, дати березовоі
танцювати під чужу дудку, сім пЯ
ниць на тиждень.
3. Аналітичні (складні) форми слів: ^ ^
буду відпочивати — майбутній
дієслова;
Граматика: морфі
найбільш цікавий — найвищий ступінь
порівняння прикметників;
буду спортсменом, стану відомим —
сполучення іменних частин мови з дієслів­
ними зв’язками (складені іменні присудки).
4. Однорідні члени речення (сурядний зв’язок):
день і ніч; добрий і чесний; я або ти; не
свобода, а рабство; вітряно й холодно;
ні ми, ні вони.
5. Граматична основа речення (підмет +
присудок):
Поле чорніє. Проходять хмари (М. Рильський).
Блакить мою душу обвіяла (П. Тичина).
Примітка. Щ одо останніх двох груп у мово­
знавстві існують різні погляди.