Прилягання — такий вид підрядно-
го зв’язку, при якому залежне слово,
будучи незмінним, пов’язується з ГО
ЛОВНИМ лише за змістом:
говорити пошепки, бігти наввипе
редки, одягнутись по-осінньому,
дорожчий утричі, зустрітися
вдруге, дуже добре, мрія відпочити,
працювати сидячи, розповідав
вартуючи.
При приляганні залежне слово ви
ражається незмінними словами:
• прислівником:
поводитись (як?) ґречно, писати
каліграфічно, щедрий (у якій мірі?)
надзвичайно, дуже тепло, зробити
(з якої причини?) згарячу, прочи
тати (скільки?) двічі;
• неозначеною формою дієслова
(інфінітивом):
навчив (що?) любити, порадив про
читати, допоміг вилікуватися;
уміння (яке?) декламувати, мрія
працювати, приїхав (з якою ме
тою?) подякувати;
• дієприслівником:
ішли співаючи, сиділи зажури
вшись, рухатися не зупиняючись,
читав дрімаючи;
• незмінюваним іменником:
пальто беж, колір хакі.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Керування
Наступна: Синтаксичний розбір словосполучення