• П ов н е (наявні всі члени певної
структури речення):
Н ехай т ендіт ні пальці етики
Т оркнут ь вам серце і уста.
Л. Костенко.
Людині мало хліба і до хліба.
Вона шукас свята І для серця,
В. Бровченко.
• Неповне (будь-який пропущений
член речення стає зрозумілим з
контексту або ситуації):
Що може бути краще від друга?
Нічого. Друг — над усе.
Ю. Смолич.
У сонця друзі — трави й квіти.
У вітру — листя.
Є. Летюк.