Оклична інтонація (вищий порів­
няно з неокличними реченнями
Т°Н з виділенням слова, яке вира­
жає емоції):
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Л. Костенко.
■Наявність вигуків:
скільки струн в душі дзвенить!
Ах, скільки срібних мрій літає!
В які слова людські їх влить?!
Олександр Олесь.
3. Наявність окличних часток вигу-
кового, займенникового, прислів­
никового походження:
Нехай не гасне світ науки!
(П. Куліш).
УВАГА!
Не плутайте типи речень за метою вислов­
лювання (розповідні, питальні, спонукаль­
ні) і за емоційним забарвленням (неоклич-
ні, окличні).
Неокличні:
Без мови рідної, юначе, й народу нашого
нема.
Пісню колискову я складаю знову.
(Зтв. В. Сос юри)
т=-і О слово рідне, хто без тебе я? (Д Павличко)
| Чуєте, скільки вогню в нашій мові, в жар-
Ј кому, гарячому, гарному слові? (Л. Перво-
^-1майський)
Як парость виноградної лози, плекайте
мову (М. Рильський).
Шануйте коми кожної пір’їну (Д. Павличко).
Окличні:
ї ї Уклін чолом народу, що рідну мову нам
о зберіг!
д Рідна мова в рідній школі! (З тв. О. Олеся)
Чому, коли шукаєш слово, чому одне бри­
нить — сльоза?! (І. Драч)
Ну, що ти знов мені розкажеш, о красно­
мовний друже мій?! (Є. Плужник).
Любіть красу своєї мови, звучання слів і за­
пах слів! (Т. Мас єн ко)
О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем
стань! (Олександр Олесь)