Новий довідник: Українська мова. Українська література

Інфінітивні речення

Інфінітивними називають такі од­
носкладні речення, головний член
яких виражений інфінітивом (неоз­
наченою формою дієслова):
Піти, піти без цілі і мети… Вбира­
ти в себе віт ер, і простори, і ліс, і
лан, і небо прозоре (Ю . Клен).
Світ е мій, розлит а сонця повінь,
я к тебе збагнут и і як пізнати?
(Л . Забаш т а ).
Серед інфінітивних речень виділяють:
1. Розповідні із значенням стверджен­
ня чи заперечення дії, її неминучос­
ті, можливості чи неможливості:
Словами серденька не обдурити
( Л еся У країнка).
Любов відкрит и важче, ніж Аме­
р и к у (Л. Кост енко).
2. Спонукальні речення, що виража­
ють поради, побажання, пропо­
зицію, прохання, наказ, заклик:
П исат и тільки правду. Не зрад­
ж уват и її ні за яких обставин
( О. Довж енко ).
3. Питальні речення:
Я к же його у неволі жити без
надії? ( Т. Ш евченко).
А ле що ж робит и живій душі у цій
держ аві смерті? (В. М исик).
4. Речення, які виражають бажаність
чи небажаність дії. У таких речен­
нях до складу головного члена вхо­
дить частка б (би ):
Назавж ди б викреслит и війну з
життя людини! ( І. Л е).
Запросит и б друзів до хліба-солі і
живих, і м ерт вих у далекім полі
(А. М алиш ко).
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Безособові речення:
/ мені заспівати хотілось лебединую пісню
собі (Леся Українка).
І все на світі треба пережити (Л. Костенко).
Інф інітивні речення:
Час, моя пісне, по волі буяти (Леся Українка).
Жити. Творити. Світ берегти. Світити /то-
дині на цілі світи (!. Драч).
На відміну від безособових речень,
до складу головного члена яких теж
може входити інфінітив, але залеж­
ний, підпорядкований предикатив­
ним словам (важ ко, жаль, добре, мож­
на, слід), в інфінітивних реченнях
дієслово в неозначеній формі є неза
лежним і самостійно виступає в РоЛ1
головного члена — присудка.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.