Повними є речення, у яких ная0І)
всі необхідні для цього структур0
типу члени речення. Наприклад-
Бо нива це — моя! Тут я почН
за
Бо кращий урожай не жде м*не
Граматика: морфологія, синтаксис
Бо т исяча д оріг, м ільйон
вузьких стежинок
Мене на ниву батьківську веде.
В. Симоненко.
У дій строфі 4 простих повних
двоскладних поширених речення.
Можна все на світі вибирати,
сину,
Вибрати не мож на тільки
Батьківщину.
В. Симоненко.
Це також повні, але односкладні
речення. У них наявний лише один
головний член речення — присудок,
підмета ж немає і не повинно бути в
такому структурному типі — безосо­
бовому реченні.
Неповними називають речення, у
яких пропущено головний або друго­
рядний член речення чи кілька
членів одночасно, потрібних для його
структури.
Пташка красна своїм пір’ям, а
людина — працею (Нар. те.).
Друге речення неповне, бо в ньому
пропущений присудок красна. Воно
без контексту (попереднього речен­
ня) незрозуміле й тому самостійно не
Може існувати.
Неповні речення треба розглядати
Як певне стилістичне явище. Вони
Широко використовуються в розмов-
По-Побутовому й художньому стилях:
У Діалогах:
— Спадковість?
— Совість.
— Мрія?
— Інститут.
— Любов?
— Життя.
— Зненависть?
— Трутні.
— Минуле?
~ Труд.
— Позаминуле?
— Труд.
З таким минулим можна і в
майбутнє.
Л. Костенко.
2. У складних реченнях для:
• виділення головного в реченні:
М удрість іде без блиску, бездум­
ність — у позолоті (А. Малишко).
Каменярам підкорюється камінь,
а хліборобам — просторінь землі
(М. Сингаївський).
• уникнення повторів:
Квіт ку метелик цілує, обрії —
сонце ясне, вітер — берізку німую
(В. Сосюра ).
Хай тобі кожен метелик буде
привітом, а кожний подих вітру
— поцілунком (О. Гаврилюк).
Цілую усмішку твою, як сон тра­
ву, як вітер —- листя (Г. Чубач).