Неповні речення поділяються на
контекстуальні і ситуативні.
Контекстуальні неповні речення.
Речення, пропущені члени яких лег
ко встановлюються з попередніх або
наступних речень, тобто з контексту:
325
УКРАЇНСЬКА МОВА
Н ад містом розмовляють голуби.
П ро що, не знаю. Про цікаві речі.
П ро той собор. Про людство. Про
війну. П ро білий світ, про небо з да
линою (Л . Костенко).
У наведених неповних реченнях
немає підмета й присудка, але їх
можна визначити з контексту (голу
би розмовляють ).
Йдемо крізь ніч, крізь бурю степо
ву. Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти.
П ослухаю цей дощ. П ідкрався і
шумить.
Він любить час. Хвилини. Дні. Ро
ки (З те. Л. Костенко ).
Ситуативні неповні речення. Ре
чення, пропущені члени яких не по
новлюються. Вони в тексті словами
ніде не названі, а домислюються із
ситуації мовлення, тобто їх зміст
розкривається позамовними обстави
нами, жестами, мімікою:
Чекаю! Не до жартів! Пора! За
мною! Н а здоров’я! Щастя Вам!
Алло!
Еліптичні речення. Ще в україн
ській мові вживаються речення, які
за структурою є неповними, а за
змістом — повними. Специфікою та
ких речень є відсутність дієслівного
присудка, що не встановлюється з
контексту чи ситуації.
Такі речення називають еліптич
ними (від грецького еііеірвів — про
пуск, опущення). Вони самостійно
функціонують у мові, а уявлення про
326
неназвании головний член випливає
із власного змісту й будови речення
Наприклад:
Роса — для трав. Туман — для
хмар. Д ля м ат ерів — кохані діти.
Душ і — зірки. Бдж олі — нектар
(Г. Чубач ).
На пропуск дієслова-присудка в
еліптичних реченнях указують до
датки та обставини, що залежать від
пропущених дієслів:
Вгорі ліси сріблясто-сині,
Внизу р о зл и в молочних нив.
М . Бажан.
В т воїх очах блакит на сутінь
( Б.-І. Ант онин ).
Над Києвом — золотий гомін, і
голуби, і сонце! (П . Тичина).
Васильки у полі, васильки у
полі…
І у тебе, мила, васильки з-під вій.
В. Сосюра.
Берег любові в далекім тумані
(В. Крищенко ).
Місце пропущеного присудка в
еліптичних реченнях може зайняти
не одне чітко визначене дієслово, а
будь-який синонім:
З ем л я у росах, як в пар41
(Л . К ост енко) (сріблиться, *с
криться, світиться, виграє, мере*
тить тощо).
До еліптичних також належать.
• бездієслівні речення-закли*1
типу:
■■■И
Грама тика: морфологія, синтаксис
За Україну, за її долю, за честь і во
лю, за народ (М . Вороний);
. бездієслівні речення-заголов
ки газетних статей, телепередач
типу:
Рідна м ова в рідн ій школі. Родом з
дитинства. П лан и на майбутнє.
Великій меті — велике життя.
Еліптичні речення бувають одно
складними та двоскладними:
Життю — ні кінця ні начала (без
особове з еліпсованим присудком
немає).
Де зараз ви, кат и мого народу?
(В. Симоненко), (двоскладне з про
пущеним присудком).
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Неповні двоскладні речення треба відрізняти
від односкладних повних, у яких наявний тіль
ки один член речення, а другого немає й не мо
хе бути в їхній структурі.
Односкладні ппПчі речення:
У мене жодних претензій нема до Долі — моєї
обраниці.
Криши, ламай, трощи стереотипи!
Не забувайте незабутнє…
Щкайте цензора в собі.
е треба думати мізерно.
Хай буде вік прожито як належить!
Пекучий день… лісів солодка млява…
смага стежок… сонливиці левад.
високовольтна лінія Голгоф (Зт& Л. Костенко).
^ 0Ј!<ладні неповні еліптичні речення:
Я вперше в Києві.
Над хаткою небо. І знов голубе.
Нове століття вж е на видноколі.
Багато справ ще у м о єї долі.
^ де ж мій сад божественних пісень?
—(3 тв. Л. Костенко).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Повні і неповні речення
Наступна: Тире в неповних реченнях